8-ЛИСТОПАДА.2019р. БОЖОГО. День Вшанування Великомученика Димитрія

Народився святий у сім’ї римського проконсула міста Солунь (нині Салоніки в Греції) у III ст.
На той час більшість мешканців міста були язичниками, але чимала християнська громада, заснована апостолом Павлом, існувала вже триста років.
До таємних сповідників християнської віри належала і родина Димитрія.
Коли хлопець подорослішав, батьки показали йому чудові ікони Христа й Богородиці.
Тоді Димитрій дізнався, що поганські боги – то омана, а насправді існує лише Всемогутній Бог.
День у день юнак ревно молився й уважно слухав євангельські розповіді.
Невдовзі батько Димитрія відійшов до Бога, а юнакові довелося заступити його місце.
За наказом імператора, молодий правитель мав виявити й ув’язнити солунських християн.
Проте Димитрій цього не зробив, а відверто оголосив, що вірить у єдиного Істинного Бога, і почав навертати язичників. Дізнавшись про це, імператор Максиміліан розгнівався і наказав вкинути Димитрія до в’язниці, а сам зажадав розваг. Володар дуже тішився, коли гладіатор Лій кидав невинних християн на гострі списи, аж поки на двобій вийшов юнак Нестор.
Перед поєдинком він попрохав у Димитрія благословення на бій, і почув провіщення своєї перемоги та смерті.
Мужній юнак не злякався смерті й став до бою.
А слова Димитрія і справді виявилися пророчими.
Втративши свого улюбленця, розлючений Максиміліан наказав стратити Нестора, а з ним і Димитрія, який допоміг йому своєю молитвою. Сталося це у 306 році.
За правління імператора Костянтина Великого (306-337 рр.) над могилою Святого Великомученика Димитрія спорудили Храм, а через сто років були віднайдені його нетлінні мощі.
При гробі Великомученика Димитрія відбувалися чудеса і зцілення.
Так, у час правління імператора Маврикія варвари оточили місто Солунь.
Святий Димитрій з’явився на міській стіні, і вороже військо кинулося втікати. Іншого разу Святий врятував місто від голоду.
Життя Святого Димитрія розповідає, що він звільняв християн з ворожого полону і допомагав їм повернутися до Солуня.
З VII століття при раці Святого Димитрія почало текти запашне й чудотворне миро, про що писали сучасники. У XIV столітті Димитрій Хризолог писав про нього:
«Миро за своєю властивістю не є водою, але густіше за неї, і не схоже на жодну з відомих нам речовин…
Воно дивніше від будь-яких пахощів не лише штучних, але й від тих, що за природою створені Богом».
Тому Великомученика Димитрія Свята Церква вшановує як Мироточивого.