Про чернівецьке підземелля, яке простягається від вулиці Нахімова до Гагаріна, існує чимало легенд.
Інші оповідали, що через підземелля доставляли товари, аби не їхати містом. Ще ходили чутки, що за Румунії це був стратегічний військовий об’єкт.
Якщо пройтися тунелем, то можна побачити залишки вузькоколійки, якою колись рухалися вагонетки, стрімку залізну драбину заввишки у триповерховий будинок. Зі стелі печер звисають мінеральні утворення.
Насправді ж причиною будівництва “чернівецького метро” стали зсувні процеси під час великих повеней. Виникла загроза, що може поповзти вниз і резиденція. У 1970 році почали проектувати міські протизсувні споруди. Однією з них став дренажний тунель завдовжки майже півтора кілометра. У нього вивели 58 свердловин, через які ґрунтові води стікали вниз.
Фахівці мали спорудити дві дренажні галереї, але грошей вистачило лише на одну. Вона обійшлася майже у мільйон карбованців. Працівники “Київметробуду” залишили при вході свою візитівку – букву “М”.