У ЧОРНІВЦІ БУЛА ФОРТЕЦЯ ….

Чорнівська феодальна укріплена садиба ХІІ-ХІІІ ст. розташувалася за 115 м на південь від лівого берега р. Мошків в урочищі Долини, у районі численних балок та ярів, на мису висотою близько 20 м, з південного боку обмежений глибоким яром, зі сходу і заходу – стрімкими схилами, з північної сторони у бік річки – похилий хребет, по якому проходила дорога – в’їзд на городище.
Система укріплень Чорнівської феодальної садиби була досить складною і міцною, відповідала усім вимогам військово-оборонного зодчества того часу. Чорнівське городище мала форму правильного овалу, витягнутого з півночі на південь. Висота майданчика городища у крайній південній частині становить 25 м, а в крайній північній 18 м. Сам майданчик фортеці був розмірами 50 х 40 м. Загальна довжина головної укріпленої лінії городища становила 160 м. До її складу входили 32 оборонні кліті-зруби, які тягнулися вздовж усього краю майданчика. Подвір’я замку було невеликим і щільно забудованим.
Знайдені під час археологічних розкопок на території Чорнівського замку перстні зі знаками князів роду Рюриковичів можна припустити, що феодальна садиба належала дочці Данили Романовича Галицького «Данилівні» (Маринка Чорноока).
Навпроти городища, в урочищі «Пуста Чорнівка», на правому березі р. Мошків було велике поселення, також, ще 7 невеликих поселень вздовж цієї же річки.
Чорнівська феодальна укріплена садиба ХІІ-ХІІІ ст. була спалена одним із загонів монголо-татарського війська хана Батия у 1241 році.
(Використані матеріали: І. Возний. «Чорнівська феодальна укріплена садиба ХІІ-ХІІІ ст.», «Взяття Чорнівського городища монголо-татарами у 1241 р.», С. Пивоваров. «Перстні з геральдичними зображеннями з Чорнівського городища»).
 
 
 
 

Новини Партнерів

Залишити відповідь