Музей побуту Західної України в м. Севастополі імені Івана Снігура

Приватний музей побуту Західної України розташований поблизу Севастополя в селі Чорноріччя.

Цей унікальний, для Криму, заклад заснований дружньою сім’єю Кузменюків: Михайлом, Валентиною, дочкою Іванною та онуками Михайлом, Олесею, Лізою, Миколою.

У вересні 2008 року музей був освячений і з цього часу приймає відвідувачів.

Музейні експонати розташовані в окремих будівлях. Експозиційна площа музею становить біля 200 кв.м.

Облаштований і майданчик відкритого зберігання експонатів. Це – фіри (вози), сани, сільськогосподарське знаряддя, речи домашнього вжитку.

В приміщеннях представлені експозиції традиційного буковинського одягу кінця ХIХ – 50-х років ХХ століття: жіночі сорочки, кожухи, кіптарі, сардаки, поркяниці, чоботи, постоли, жіночі черевички, різноманітні чільце, хустки, рушники-перемітки, кучма, крисаня (капелюх) та інше. Представлені в музеї і супутні до одягу речі – сумки з домотканого полотна – тайстри, торби, торбочки, бесаги, пояса, коралі. Також в музеї представлені ткані і вишиті рушники, скатерті, коци(килими), налавники, залавники, якими користувалися як в повсякденному житті, так і прикрашали свої оселі на свята.

Є в музеї ткацька, де встановлено ткацький станок «кросна» та різне обладнання для прядіння, ткацтва та шиття.

Окреме приміщення – сіні (хороми), де представлені речі домашнього вжитку, господарчі речі, інструмент, гасові ліхтарі, різноманітні ваги, та і те, що не було потрібно для постійного користування.

В останньому приміщенні розташовано три експозиції:
– релігія,
– освіта за часів Австро-Угорщини, Румунії та Радянської Влади,
– культура, мистецтво,
де представлені автентичні документи про освіту, музикальні інструменти, радіоприймачі, радіоли, магнітофони, патефони, фотоапарати, кіно-відео-камери, фотографії, образи та церковне начиння.

Експонати музею – свідки минулого, дозволяють зрозуміти талант та велич творчого духу наших предків, передавши нам у спадок творіння людських рук як знаки добра та любові до прекрасного.

Головна мета нашого Музею побуту Західної України в Севастополі — збереження культурної спадщини Західної України, знайомство жителів і гостей Криму з інших регіонів України з історією, побутом, самобутнім мистецтвом, ремеслами і культурою Буковинського краю.

Культурна спадщина — це те багатство, яке збагачує, і в першу чергу, збагачує духовно, того хто доторкнувся до неї, прагне пізнати її, вивчити історію народу.

Культурна спадщина Західного регіону має свою локальну ідентичність, що склалася протягом тривалого історичного періоду. Ці території перебували в контакті і під впливом різних культурних епох.

Основною задачею музею вважаємо знайомство з експозицією учнів шкіл, ліцеїв, коледжів, та інших навчальних закладів м. Севастополя і Криму.

«МИ Ж НІЧОГО ПОГАНОГО НЕ РОБИМО…»

Ми єсть народ!
УКРАЇНЦІ СЕВАСТОПОЛЯ НАМАГАЮТЬСЯ ЗБЕРЕГТИ СВОЮ КУЛЬТУРУ

Останній рік став справжнім випробуванням для українців, які тимчасово чи постійно проживають у Севастополі. Однак до сьогодні в місті проживає певна кількість українців, що і в нових реаліях намагаються зберігати свою самобутню культуру.
Кореспондентові «Крим.Реалії» вдалося поспілкуватися з директоркою Музею побуту Західної України імені Івана Снігура, членом західноукраїнського земляцтва «Буковина» Іванною Кузменюк.
«На сьогодні музей діє, – каже пані Кузменюк. – Я не можу сказати, що нас якось утискають чи ображають. Політичного тиску ми поки що, дякувати Богові, не відчули. Не думаю, що такі установи, як музеї, мають перебувати під пресингом влади. Ми ж нічого поганого не робимо».
Тим не менше, за словами пані Кузменюк, внаслідок політичних метаморфоз певних труднощів музей таки зазнав. Насамперед, це стосується зв’язку. Як відомо, українські мобільні оператори своїм «виходом» з території Криму заскочили зненацька багатьох місцевих мешканців. Окрім цього, в Севастополі змінили стаціонарні телефонні коди, і тому виникають проблеми з відвідуванням музею.
«Окрім усього іншого, музей ще не пройшов перереєстрацію. Ми – приватна установа, тому й перереєструватись маємо як приватна юридична особа. З цим виникли певні проблеми, однак ми сподіваємося їх подолати. Слід зазначити, що минулий курортний сезон був відверто слабким, хто б що не казав, тому наша установа відчула дефіцит у туристах, як і всі інші музеї Севастополя. Однак наша організація розрахована не стільки на приїжджих, скільки на місцевих мешканців, які переважно слабко ознайомлені з побутом і культурою українців західних теренів», – розповіла пані Кузменюк.
Також вона повідомила, що зараз земляцтво перебуває в періоді стагнації. Однак це, за її словами, знову-таки не пов’язане з політикою. «Близько двох років тому помер засновник й ідейний натхненник нашої громади, тому земляцтво зараз живе не так активно, як раніше. Знаю, що деякі члени земляцтва після минулорічних подій виїхали на материкову Україну, інші залишилися і продовжують жити в Севастополі», – розповіла пані Кузменюк.
Раніше під патронатом земляцтва часто організовувалися різноманітні заходи, переважно культурні, і жодних перешкод з боку влади не було. «Що буде зараз – поки що складно відповісти, проте я сподіваюся, що все лишиться, як і раніше. Не думаю, що для теперішньої влади буде доцільним заважати нашому розвиткові. Повторюся, ми ж нічого поганого не робимо. Хтось з представників теперішньої влади казав про те, що Кримський півострів має бути територією згоди. Так-от, ми й позиціонуємо цю згоду. Згоду міжетнічну й полікультурну, яка повинна залишатися, незважаючи на жодні політичні чвари», – підсумувала І. Кузменюк.
Згідно з даними всеукраїнського перепису населення 2001 року, в Севастополі українці становили 22,4% населення.

peredplata