50 років тому радянська влада розпочала репресії проти української інтелігенції: подробиці великого погрому.

Операція “Блок” розпочалась після різдвяної коляди 1972 року. Фото: е-архіви українськоговизвольного руху

Операція “Блок” розпочалася після різдвяної коляди 1972 року.

50 років тому радянська влада розпочала репресії проти української інтелігенції. У своїх секретних документах КДБ цю операцію назве “Блок”. За три дні вони арештують зо 20 дисидентів. Серед них Василь Стус, В’ячеслав Чорновіл та Іван Світличний. Усіх звинуватять в антирадянській пропаганді та поширенні самвидаву.

Про те, чому КДБ змусить бельгійського студента зізнатися у шпіонажі, і як це використають проти дисидентського руху  – 12 січня йдеться в сюжеті ТСН.19:30.

 

ОПЕРАЦІЯ “БЛОК”

Потяг Москва – Прага зупинився на станції Чоп. Група слідчих КДБ зайшла до одного з вагонів під приводом перевірки документів. Їм був потрібен громадянин Бельгії українського походження, 25-річний студент Ярослав Добош.

Обшук проводять просто у купе. У валізі іноземця знаходять фотокопії “Словника рим української мови”, фото поета Василя Стуса і накреслений від руки маршрут.

ХТО ТАКІ ДИСИДЕНТИ

На кожного, хто виступав проти радянської влади, КДБ збирає досьє. Необережні висловлювання, вільнодумство або ж причетність до самвидаву  – усе це лягає в основу справи “Блок”. Спецоперацію агентура розробляє понад 10 років.

Українська інтелігенція – письменники, публіцисти, викладачі, митці – на літературні читання збиралися в одній із багатоповерхівок у Києві. Тоді там була квартира критика Івана Світличного, навколо якого гуртувалися однодумці. Згодом його назвуть “архітектором дисидентського руху”.

На зустрічах вони читають вірші Симоненка, Шевченка та Драча, співають українські пісні та обговорюють політику радянської влади. Літературні читання Світличний записує на магнітофон.

Потім бобіни з записами він розсилав до Львова, Одеси, по суті започаткувавши такий аудіосамвидав, абсолютно нове явище на той час. Таким чином і голос Симоненка, і вірші, не цензуровані і не правлені офіційною цензурою, могли знати і чути.

Друкованим самвидавом стає “Український вісник”. Його засновник – журналіст В’ячеслав Чорновіл.

У підпільному журналі поширюють інформацію про репресії, політв’язнів, дослідження з історії, заборонені літературознавчі роботи, вірші та прозу. Самвидав вдається переправляти за кордон.

Наприкінці 1971-го року влада готується до святкування 50-річчя створення СРСР. На порядку денному – повне злиття республік та ліквідація усього, що вказує на українську ідентичність, тотальна русифікація та переслідування інакодумців. За два дні до Нового року політбюро ухвалює таємний документ – початок загальносоюзної акції  “знищення самвидаву”.

“Всі, хто натякав, що ми хочемо мати незалежну державу – це був виклик. Це було вороже. Це переслідувалося. Основне завдання було знищити самвидавський рух, арештувати всіх тих, хто причетний до самвидавських творів, які ходили по руках”, – розповідає дисидент Микола Горбаль.

СІЧНЕВИЙ ПОГРОМ

Для вдалої спецоперації з придушення українського руху опору не вистачає гучного інформприводу. І його організовують, арештувавши того самого бельгійського студента – члена Спілки української молоді Ярослава Добоша.

Напередодні у Києві він зустрічається зі Світличним та студенткою Анною Коцур. Дівчина передає фотоплівку самвидаву, яку Добош має переправити за кордон. Під час обшуку серед речей студента слідчі КДБ знаходять схему маршруту до помешкання Ігоря Калинця.

Цього було достатньо, щоби посадити за ґрати спочатку дружину Калинця Ірину, а згодом і самого поета.

Під тиском спецслужб студент говорить усе, що вимагають слідчі. На камери зізнається – він західний шпигун, називає прізвища дисидентів, які з ним начебто співпрацювали.

“Це все було зрежисовано. Добоша використали по повній програмі задля того, щоб здійснити масові репресії в Україні”, – пояснює історик Олег Бажан.

Протягом трьох днів у Києві, Львові та Одесі арештовують близько 20 людей. Серед них поет Василь Стус, літературний критик Іван Світличний, публіцист В’ячеслав Чорновіл, поетеса Ірина Калинець, філософ Євген Сверстюк, математик Леонід Плющ, лікар Микола Плахотнюк. Усіх їх обвинувачують в антирадянській агітації та пропаганді. Дають 7 років таборів та від 3 до 5 років заслання. Самого ж Добоша згодом відпускають, після повернення на батьківщину від своїх заяв він відхрестився.

Філософ Василь Лісовий на знак протесту пише відкритий лист до радянської влади.

“Затримали багато інтелігенції мислячої, а його не займають. Він написав тоді, що поділяє погляди арештованих людей, і просить і його заарештувати і судити разом із ними”, – пригадує його дружина Віра Лісова.

Василя Лісового відправляють у табори, а за родиною встановлюють цілодобове стеження. Жінку “ворога народу” звільняють з роботи. Щоразу викликають до КДБ, залякують, погрожують позбавити материнських прав, а чоловіка тримають у нелюдських умовах.

“Він велику частину таборів провів в КПЗ. В карцерах. Це такі мішки кам’яні, де ліжко піднімається на день, а на ніч лише опускається. Де дають холодну їжу раз на день… Коли це розказував нам, то це був жах, відчай… Він був худий, як скелет, коли вийшов звідти”, – розповідає донька Мирослава.

ТАБІРНЕ ЖИТТЯ 

Попри нестерпні умови в таборах, дисиденти влаштовують акції протесту, оголошують голодування, передають на волю статті, поезію та прозу.

“Я, потрапивши в орбіту Івана Світличного, втратив тваринний страх перед тою системою. Я знав, що з нею треба боротися, а це можна робити словом, тобто викриваючи її словом. Показуючи її злочини. Вона страшенно боялася правди, ця система”, – зазначає Микола Горбаль.

Самвидав поширюють навіть з-за ґрат. Тексти на волю переправляли у власному тілі, згортаючи тексти у паперові кульки.

ЗМІНА КОМУНІСТИЧНИХ ЕЛІТ

Масові репресії збігаються зі зміною керівництва української республіки. Багаторічного очільника Петра Шелеста звинувачують у потуранні “буржуазним націоналістам”. На його місце генсек Леонід Брежнєв ставить безвідмовного  Володимира Щербицького.

“Це служака, він буде служити, він ніколи нічого не буде говорити проти. Чому – бо він хоче робити кар’єру. І він хоче зберегти себе”, – пояснює історик Юрій Шаповал.

КАРАЛЬНА ПСИХІАТРІЯ

У Москві тим часом вмикають ще один інструмент – каральну психіатрію. В інституті Сербського під диктовку органів держбезпеки інакодумцям психіатри ставлять вигаданий діагноз  – уповільнена шизофренія.

В Україні дисидентів відправляють до Дніпропетровської психлікарні. Там здорових людей змушують приймати психотропні препарати, застосовують шокери, поміщають до палати з буйними психічнохворими, б’ють та всіляко знущаються. У спецзакладі опиняються лікар-фтизіатр Микола Плахотнюк та математик Леонід Плющ.

Арешти дисидентів тривають протягом усього 1972-го року. За ґрати потрапляє майже сотня українців.

Січневий погром 1972-го року на тривалий час призупиняє масове розповсюдження самвидаву. Однак, уже в другій половині 70-х рух українського національного опору відновиться з новою силою. Ярослав Добош, якого так вдало використало КДБ, усе своє життя був пригнічений такою роллю, не давав інтерв’ю і помер сім років тому.

ОПЕРАЦІЯ “БЛОК”: 50 РОКІВ ТОМУ РАДЯНСЬКА ВЛАДА РОЗПОЧАЛА РЕПРЕСІЇ ПРОТИ УКРАЇНСЬКОЇ ІНТЕЛІГЕНЦІЇ

Операція "Блок": 50 років тому радянська влада розпочала репресії проти української інтелігенції