„Душі моєї білий птах” (Світлій пам’яті Ніни Василівни Гуйванюк)

Ніна Василівна Гуйванюк народилася 18 листопада 1949 року в селі Волиця Славутського району Хмельницької області. Закінчила Славутську середню школу № 1, одержавши атестат із срібною медаллю. Працювала на лісохімзаводі, згодом у редакції районної газети „Трудівник Полісся”. У вересні 1967 р. стала студенткою філологічного факультету Чернівецького університету. Навчалася на „відмінно”, писала вірші, які друкувала в обласній пресі та університетській газеті, брала участь у роботі студентського драматичного гуртка, виступала на засіданнях літстудії імені Степана Будного. З літстудійцями їздила в села та містечка Буковини на літературні вечори. Закінчила університет у 1972 р., отримавши диплом з відзнакою. І хоч закінчувала університет з двохмісячною донечкою на руках, у вересні того ж 1972 р. вступила в заочну аспірантуру при кафедрі української мови. Науковим керівником Ніни Гуйванюк був професор І. І. Слинько.

З червня 1973 р. працювала лаборантом, пізніше – старшим лаборантом кафедри української мови. З травня 1977 р. перебувала на посаді викладача. У лютому 1978 р. захистила кандидатську дисертацію „Засоби вираження присвійності в українській мові”, а у 1982 року стала доцентом.
З 1989 р. по 1991 р. перебувала в докторантурі відділу граматики Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. Науковим консультантом докторської дисертації був академік В. М. Русанівський. У лютому 1994 року успішно захистила докторську дисертацію на тему „Формально-семантичні співвідношення в системі синтаксичних одиниць”. У 1996 р. отримала вчене звання професора. З 1 лютого 1994 р. обіймала посаду завідувача кафедри сучасної української мови.

Н. В. Гуйванюк – відомий український мовознавець, педагог, автор понад 300 наукових праць, з-поміж яких 7 монографій („Формально-семантичні співвідношення в системі синтаксичних одиниць” (1999 р.), „Слово – Речення – Текст” (2009 р.), „Способи реалізації іронії у структурі речення” (2009 р.), „Нерозкладні компоненти у структурі речення” (2010 р.), „Говірки Буковини : бібліографічний покажчик” (2011 р.), „Душі моєї білий птах: поезії” (2012 р.), „З голосу мами: Фольклорний світ села Волиці” (2013 р.), лексикографічна праця „Словник буковинських говірок” (2005 р.; науковий редактор), 20 підручників та навчальних посібників з грифом Міністерства освіти і науки України для студентів вищих навчальних закладів та учнів загальноосвітніх навчальних закладів, 38 навчальних і навчально-методичних посібників для студентів філологічних факультетів ВНЗ.

На високому фаховому рівні Н. В. Гуйванюк читала лекційні курси: „Синтаксис сучасної української мови”, „Актуальні проблеми синтаксису”, „Основи мовознавчих досліджень”, „Досягнення і проблеми українського мовознавства”, а також авторські спецкурси „Основи синтаксичної номінації”, „Синтаксичні синоніми та їх вивчення в загальноосвітніх закладах України”, керувала докторськими, кандидатськими дисертаціями здобувачів, курсовими, дипломними й магістерськими роботами студентів філологічного факультету.

Коло її наукових зацікавлень: актуальні проблеми семантики, функційної граматики, синтаксичної номінації та лінгвостилістики (експресивного синтаксису). За вагомі досягнення в галузі філології неодноразово була відзначена почесними грамотами та дипломами, відмінник освіти України (1995 р.), заслужений працівник освіти України (2009 р.).

Н. В. Гуйванюк була людиною високого професійного рівня: підготувала 2 докторів і 14 кандидатів філологічних наук; активно працювала у вчених радах для захисту докторських і кандидатських дисертацій (із 2004 р. – голова спеціалізованої вченої ради К 76.051.07 зі спеціальності 10.02.01 – українська мова (2004–2006), зі спеці­аль­ностей 10.02.01 – українська мова і 10.02.04 – германські мови (2006–2011) та Д 76.051.07 із захисту докторських і кандидатських дисертацій зі спеціальностей 10.02.01 – українська мова та 10.02.04 – германські мови в Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федько­вича (2011–2013); член спеціалізованої вченої ради в Тер­нопільському національному університеті імені Володимира Гнатюка (1996–2000) та спецради К 20.051.02 у Прикарпатському національ­ному університеті імені Василя Стефаника ( з 1996).

Ніна Гуйванюк була активною у громадському житті, ініціативною, працелюбною: член Громадської ради при Чернівецькій обласній адміністрації, член вченої та науково-технічної рад університету; заступник відповідального редактора „Наукового вісника Чернівецького університету: Слов’янська філологія”; член редколегії багатьох провідних українських наукових та науково-методичних видань („Українська мова” (Інститут української мови НАН України), „Українська мова і література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах” (Міністерство освіти і науки України), „Українське мовознавство” (Київський університет), „Буковинський журнал”), член Національної комісії з питань правопису при Кабінеті Міністрів України; автор науково-популярної телевізійної програми „Рідна мова” на чернівецькому телебаченні. Очолювала комісію щорічних конкурсів „Учитель року”, Всеукраїнської олімпіади з української мови та літератури (за наказом МОН України), Міжнародного конкурсу української мови імені Петра Яцика (2002–2013) та Міжнародного конкурсу з української мови та літератури імені Т. Г. Шевченка (2011–2013). Ніна Гуйванюк проводила значну культурно-просвітницьку роботу серед студентів, часто виступала перед вчителями міста й області.

Глибоко інтелігентна, толерантна людина, вона доносила до людських сердець віру в чудодійну силу українського слова, вчила поважати один одного, бути терпимими, власним прикладом навчала порядності у стосунках, взаємоповаги, взаємодопомоги, любові до ближнього. Була мудрим наставником, справедливим керівником, доброзичливою колегою, щирим другом.

Пам’ять про Ніну Василівну Гуйванюк назавжди залишиться у серцях її учнів, студентів, колег, буковинців та усіх, хто мав честь бути з нею знайомим.

Прощання з Вчителем, колегою – у приміщенні Наукової бібліотеки ЧНУ 26 вересня об 11.00.
Похорон Ніни Василівни відбудеться в четвер, 26 вересня.

Схиляємо голову в скорботі разом із рідними, близькими, колегами, однодумцями і висловлюємо щирі співчуття.