Кожен вибір в житті починається з нас. І відповідальність за нього лежить на наших плечах. Так ми відповідаємо за фах, який обрали, за погляди, які сповідуємо, за принципи, якими живемо.
Але чи насправді це відповідальність? Адже ми з легкістю несемо на своїх плечах те, що обрали для себе. Та в житті настає мить, яка змінює все, мить, яка привносить в наше життя справжню відповідальність.
І знову ж все починається з вибору. Чи справді ми хочемо привести у світ нове життя? І ми повинні відповідати за будь– яке рішення, яке прийняли.
І якщо людина прийняла позитивне рішення, то вона несе відповідальність не лише за себе, а й за нове життя. Тому варто серйозно підійти до питання народження дитини, ще до початку вагітності. Адже перед сім’єю постають психологічні та фізіологічні проблеми підготовки до вагітності.
Оксана завагітніла у 16 років. Вона не планувала вагітність. Але вже в такому віці вирішила народити. Дівчина не була готова до материнства, але вона розуміла, що відповідальна за нове життя і повинна дати йому шанс.
Спочатку все починається зі свідомого, виваженого, спільно прийнятого рішення народити дитину. Після цього починається підготовка до вагітності обох батьків: відмова від шкідливих звичок, приведення організму до норми (заняття спортом, правильне харчування, режим дня, здоровий сон, тощо), відвідування курсів для майбутніх батьків, заняття з психологом, консультації з лікарями.
І коли пара вже чекає дитину, то настає відповідальність трішки більша. Адже нове життя вже існує, і з часом батьки можуть почути серцебиття своєї дитини. Тому вони повинні більше стежити за своїми здоров’ям та емоційним станом, щоб дитина народилась здоровою. Батьки повинні підготуватись до пологів, перш за все працюючи з психологом. Такий аспект є надзвичайно важливим, адже організм матері змінюється. І вона повинна звикнути до свого вигляду і стану. Мати повинна знаходитись в гармонії з собою та не відчувати дискомфорту. Батько ж повинен зрозуміти, що з появою дитини стосунки в сім’ї зміняться, бо на них лежить відповідальність за життя дитини.
Тому батькам варто знати, що дитина може вже чути, бачити, запам\’ятовувати, відчувати емоції, смаки і запахи ще до народження. Тим як майбутня мама харчується вона може привити дитині культуру харчування та любов до певної їжі. Також неабияке значення має музика, яку слухає майбутня мама під час вагітності. Адже в дитини вже розвинений слух і вона може розпізнавати звуки музичних інструментів, приборів, різноманітні мелодії, тощо. Таким чином у дитини може розвинутись чудовий слух, а сама вона буде врівноваженою та спокійною в психологічному плані. Важливим також є голос у вихованні дитини до її народження. Оскільки малюк може розпізнавати чоловічі та жіночі голоси, то дуже важливим є спілкування батьків з дитиною. При цьому їх емоційний стан повинен бути стабільним. Бо лише правильні емоції батьків допоможуть народитись емоційно сталій дитині. За декілька тижнів до народження малята можуть бачити, тому варто часто перебувати на світлі та спілкуватись із близьким. Так дитина після народження реагуватиме на світло і обличчя, які бачила мати.
«Певний період вагітності я жила як завжди, – розповідає Оксана. – Але згодом я почала розмовляти з дитиною. Читати казки в голос. Мені це здалось важливим.»
Після народження дитини батьки стикаються з іншими проблемами. Вони надають перевагу доглядові за дитиною над її вихованням, що може привести до проблем в подальшому. Адже те, які цілі ми перед собою ставимо у вихованні дитини вплине на її особистість у майбутньому. Бо першим обов’язком батьків вважають виховання повноцінної, всесторонньо розвиненої, цілком здорової у психологічному та фізіологічному аспектах, дорослої особистості.
Також стоїть психологічний бар’єр між батьками. Адже найчастіше батько ревнує свою дружину до дитини. « Мій чоловік страшенно ревнував мене до сина, – згадує Оксана. – Але я поговорила з ним. Пояснила, що я його люблю не менше ніж дитину. Він зрозумів це і припинив ревнувати.»
«У вихованні дитини батьки повинні керуватись інтересами своєї дитини, а не своїми. Дитина – особистість, яка здатна відчувати, переживати, сприймати розуміти, хотіти, і, спираючись на свій унікальний досвід, мати свою власну точку зору, та вибирати, як їй себе позводити в різних ситуаціях. – розповідає майбутній психолог Ірина. – Дитина – це вільна особистість, яка має право вибору. І батьки не повинні нав’язувати свій вибір дитині; не повинні забувати, що вони ростять окрему, унікальну, зі своїми особливостями.»
Саме тому психологічні проблеми батьки не повинні проектувати на діток. Дорослі повинні розуміти, що виховання особистості в перші роки життя лежить лише на них. Тому ми повинні не забувати, що в цей період варто приділяти увагу природному вихованню. Дитина повинна вміти розрізняти кольори, предмети за формою і назвою. Дорослим треба виховувати дитину в плані пізнавального, візуального, емоційно– поняттєвого та рухового аспектах.
В кожному періоді розвитку особистості повинен бути відповідний метод та правильні теорії виховання, над якими працюють не лише батьки, а й педагоги, психологи та всі ті, хто бере участь у вихованні. Тому не варто забувати про той факт, що ми відповідаємо за своїх дітей. І те якими вони виростуть особистостями – це наш вибір, і ми відповідальні за наслідки.
Юлія Никоряк.
peredplata
