Курчат восени рахують, а випускників — у травні. Цьогоріч у доросле життя вступить 6292 буковинці — саме стільки школярів закінчать одинадцятий клас. Найбільша їх кількість припадає, звісно, на Чернівці — 1218, а також Сторожинецький район – 820. Найменше випускників у місті Новодністровськ – 103 та Кельменецькому районі – 232. Загалом це трохи менше, аніж було минулого року. Окрім одинадцятих класів, цьогоріч на Буковині 9490 випускників 9-х класів, найбільше їх у Чернівцях – 2049, Сторожинецькому районі – 1258, найменше — у Новодністровську – 149 та Кельменецькому районі – 333.
Нині ж усі вони активно готуються до чи не найскладніших екзаменів за весь період свого навчання – державної підсумкової атестації та зовнішнього незалежного оцінювання. Саме від результатів цих іспитів залежатиме вступ до вищих навчальних закладів.
Нещодавно стало відомо, що вага шкільного атестата при вступі до вишу знизилась. Як повідомив міністр освіти і науки Сергій Квіт, цього року максимальний бал шкільного атестата, який зможуть отримати випускники загальноосвітніх навчальних закладів для участі у вступній кампанії, дорівнюватиме 60 балам, а не 200, як це було попередніми роками.
— Спершу ми оголосили, що зменшимо вагу атестата до 12 балів. Але дискусія триває. Тому є пропозиція від освітян при вступі до ВНЗ збільшити вагу атестата про повну загальну середню освіту за коефіцієнтом «5» до 60 балів, — зазначив міністр освіти Сергій Квіт під час експертного обговорення змін до вищих навчальних закладів у 2014 році.
Таким чином, за його словами, можна подолати корупційні схеми, які спонукають до хабарництва в українських школах.
— Наші школи мають різні професійні стандарти: від відверто слабких до дуже сильних. У сильній школі, яка є вимогливою, отримати найкращий бал атестата важче, ніж у слабкій, — додав Сергій Квіт.
Окрім цього, випускники втратять бали й на конкурсних здобутках. Зокрема, нині скасовано норму про нарахування 70 балів за “інтелектуальні досягнення”, оскільки цей критерій є дуже суб’єктивним. Як відомо, за час головування у Міністерстві освіти Табачника найбільш здібним учням за такі досягнення нараховували 70 балів. Однак механізм цього нарахування так і не був оприлюднений.
Таким чином, найбільші сподівання школярі покладають на ЗНО, практично ігноруючи державну підсумкову атестацію і підготовку до неї. Щоправда, не всі. Ті, хто одинадцять років з року в рік показував відмінні результати, тепер мусять підтвердити свої посягання на шкільне золото та срібло. На Буковині цього року на золоту медаль претендує 600 учнів, на срібну – 137. У Чернівцях золоту медаль має можливість отримати 191 учень, срібну – 40. Найменше відмінників у Новодністровську («золото» – 7, «срібло» – 2), Путильському районі («золото» – 18, «срібло» – 6), Герцаївському («золото» – 23, «срібло» – 1). Як повідомила головний спеціаліст відділу дошкільної, загальної середньої, поза-шкільної освіти департаменту ос-віти і науки, молоді та спорту Чернівецької ОДА Ірина Ісопенко, після ДПА ці цифри можуть змінитися.
— Це лише попередні дані. Учні мусять підтвердити свої знання на підсумкових екзаменах. І тільки після них стане відома точна кількість медалістів в області, — пояснила Ірина Юліанівна.
Та чи знадобиться випускникам золота медаль у дорослому житті чи бодай при вступі? З’ясовується, ні. І відтепер такі дорогоцінні для деяких учнів золоті медалі – лише заохочення до навчання.
— Золота медаль не відіграє жодної ролі при вступі, — каже пані Ірина. – Адже додаткових балів вона не дає.
Студенти розповідають, що більшість з них підготувалися до ЗНО за один-два роки. То чи варто старатися усі одинадцять, якщо можна докласти зусиль і вивчити досконало два-три предмети за рік? Можливо, різниця між престижними міськими гімназіями та сільськими школами є, але невже дитячі старання та прагнення бути відмінником завжди і з усіх предметів не варті того, щоб мати бодай якісь переваги при вступі?
Діонісія КЕРНИЧНА
peredplata
