«Усе реально, усе легко, коли ми – разом!»
Випадкові жертви випадкової війни. Наше місто зараз стало прихистком для десятків людей, які приїхали зі сходу країни та з Криму. Їм доводиться шукати друзів і звикати до нових умов. А ми,студентська молодь, можемо допомогти їм. Ми хочемо стати їхніми друзями. 23 вересня 2014 року в приміщенні СКТМ «Контакт», за ініціативи Студентського парламенту ЧНУ ім. Ю. Федьковича, відбулася зустріч із студентами-переселенцями. Вже традиційно, розпочав захід Віталій Яремчук,голова парламенту, який наголосив на необхідності таких зустрічей, на їх цінності, на їх морально-етичних та виховних догмах.
Віртуальна прогулянка містом, ознайомлення з його культурним життям, щирі усмішки організаторів та гостей – саме так пройшов сьогоднішній захід. Студенти мали змогу з головою поринути в історичний екскурс міста Чернівці, основних його культурних центрів. В приміщенні панувала атмосфера культури, дружби, розуміння. Про це свідчать наступні інтерв’ю з нашими гостями.
Ми познайомились із дівчиною Іриною. Вона з Донецька. Дівчина навчалася в Горлівському державному інституті іноземних мов, а зараз навчається в ЧНУ, вивчає англійську мову. До Чернівців прибула минулої п’ятниці. На жаль, родина залишилась в Донецьку. Дівчина тут одна. Мешкає Ірина в гуртожитку №1.
Студентка поділилася з нами планами на вихідні : хоче побачити місто, відвідати зал органної музики (раніше професійно займалась танцями). Розповіла про наболіле : «Найважче для мене – адаптація. Ваше місто надзвичайно красиве, люди привітні. Я дуже вдячна Вам за такий теплий прийом. Досі вражає те, що люди не є байдужими до проблем інших. Ваша студентська організація – яскравий приклад цього.»
Також мали змогу поспілкуватись із хлопцем Антоном. Він із Луганська. Хлопець розповідає, що вже встиг завести певний круг спілкування, адже в Чернівцях вже близько 2 тижнів. На даний момент, найбільше спілкується із одногрупниками. Наголошує на тому, що студенти сприйняли його цілком нормально… Відверто говорить про те, що майже щовечора збираються разом, розмовляють…Одного студенту не вистачає.. Він дуже хоче піти в кіно, проте часу,на жаль, не вистачає. Можливість повернення в Луганськ навіть не розглядає, говорить, що не хоче туди повертатись. Хлопець також поділився з нами враженнями від заходу: «Якщо відверто, то думав, що тут буде досить сумно, нецікаво. А виявилось все навпаки. Все настільки яскраво, що не хочеться повертатись в гуртожиток. Ще й цукерками пригощають…».
Вечір закінчився. І найприємніше те, що все завершилось обіймами. Обіймами сходу і заходу. Бо Україна єдина.
Ілона Люльчук
peredplata
