Закон про квоти. Зворотній бік медалі

8 листопада під час прес-конференції \”25 % квоти для українських виконавців: багато чи мало?\” представники радіоіндустрії презентувати широкій громадськості раціональні аргументи на користь прийняття законопроекту № 6342 про внесення змін до Закону України «Про телебачення і радіомовлення». Катерина М’ясникова, виконавчий директор Незалежної асоціації телерадіомовників спростовувала міфи, які з’явилися в засобах масової інформації на хвилі емоційних політичних заяв.

Міф 1. Внаслідок ухвалення закону зменшиться кількість української мови в ефірі

Катерина М’ясникова процитувала статтю 10 Закону України «Про телебачення і радімовлення», якою зафіксовано обов’язок телерадіокомпаній вести мовлення державною мовою. Ця ж стаття визначає, що у загальнонаціональних ТРК частка ефірного часу, коли мовлення ведеться українською мовою, має становити не менше 75 відсотків загального обсягу добового мовлення.

Оскільки законопроект №6342 не стосується статті 10, він жодним чином не впливатиме на обсяги україномовних програм та передач в ефірі вітчизняного ТБ та радіо.

Міф 2. Закон приведе до повної відміни квот на українську музику

Експерт зауважила, що відповідно до чинного Закону України «Про телебачення і радіомовлення» (абзаци 3 та 26 частини першої статті 1) до поняття «національний аудіовізуальний продукт» включаються вироблені фізичними або юридичними особами аудіовізуальні твори, під якими для цілей Закону України «Про телебачення і радіомовлення» розуміють в тому числі і музичні твори. Підтвердженням цього є те, що при наданні визначення цьому терміну законодавець виокремив в залежності від того, якими саме засобами реалізовано певний творчий задум зображувальними чи звуковими, твори, які відносяться до теле- або радіопродукту і, відповідно, які є складовими частинами радіо або телепрограм.

Таким чином, прийнята нова редакція частини першої статті 9 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», яка закріплює обов’язкові 25% національного аудіовізуального продукту у загальному обсязі мовлення кожної телерадіоорганізації, передбачає у цій квоті і згадані музичні твори українських авторів чи виконавців.

Заяви стосовно повного вилучення з ефіру музичних творів українських авторів чи виконавців не відповідають дійсності.

Міф 3. У випадку ухвалення закону постраждають українські виробники телепродукту

На думку Катерини М’ясникової необґрунтованими також є закиди щодо послаблення захисту інтересів національного телерадіовиробництва, оскільки законодавцем було залишено у чинній редакції положення абзацу другого частини четвертої статті 28 Закону України «Про телебачення і радімовлення», де закріплено вимогу для телерадіоорганізацій у проміжках часу між 7.00 та 23.00 мати програми європейського виробництва не менше 80 відсотків, у тому числі не менше 50 відсотків – програм українського виробництва.

Міф 4. Фільми не дублюватимуться. Українська індустрія дублювання та субтитрування зазнає збитків

Експерт нагадала про те, що порядок розповсюдження і демонстрування фільмів визначає стаття 14 Закону України «Про кінематографію». Згідно з цією нормою іноземні фільми перед розповсюдженням в Україні в обов’язковому порядку повинні бути дубльовані або озвучені чи субтитровані державною мовою, вони також можуть бути дубльовані або озвучені чи субтитровані мовами національних меншин. А відповідно до статті 10 ЗУ «Про телебачення і радіомовлення» встановлює ще жорсткіші обмеження відповідно до яких весь іншомовний продукт підлягає звуковому дублюванню державною мовою.

Олена Бондаренко, народний депутат та автор законопроекту під час прес-конференції зазначила, що за часів існування 50% квоти, проблема української музики вирішувалася за рахунок радіостанцій. «Нікого не хвилювало, наскільки ця квота може виконуватися. Ми прийшли до компромісного варіанту, який влаштовував би абсолютно всіх – 25% квоти на українську музику в ефірі українських радіостанцій. Тепер ми можемо сказати, що знизивши цю квоту ми дотримуємося європейського стандарту. Це, перш за все, поворот обличчям до радіослухачів, а також стимулювання нових нішевих радіостанцій\”, – сказала автор законопроекту.

Ще один учасник заходу – Віталій Дроздов, генеральний директор Хіт ФМ переконаний, що диктувати наповнення ефіру мають слухачі, а не Верховна Рада.

«Радіоіндустрія вкладає великі гроші у вивчення смаків та вподобань аудиторії, адже працює саме задля неї. Чому я маю ставити в ефір те, що непопулярне? Адже я не самогубця», – пояснив позицію радіостанцій Віталій Дроздов, який також суміщає посаду музичного продюсера та визначає музичний контент для 4-х рейтингових станцій України. Він запевнив, що кожна пісня перед тим, як потрапляти у ефір тестується, і радіостанція у виборі музичного наповнення керується в першу результатами таких тестів. На думку Віталія Дроздова, зміни в законі допоможуть зробити українське радіо більш цікавим та якісним.

Катерина М’ясникова від імені радіоіндустрії закликала законодавців не обмежувати, а стимулювати розвиток українських радіостанцій.

Раніше Незалежна Асоціація телерадіоМовників оприлюднила відкритого листа до Президента України з проханням підтримати прийняття законопроекту № 6342 про внесення змін до Закону України «Про телебачення і радіомовлення» щодо приведення у відповідність із вимогами Європейської Конвенції про транскордонне телебачення до програмної концепції мовлення».

Наступним кроком асоціації стане підтримка законодавчої ініціативи про податкові канікули для радіостанцій, які надають перевагу україномовному продукту.

peredplata