ДИКЕ ПОЛЕ \”РУССКОГО МІРА\”

Майже рік Україну лихоманить. Кремль, наляканий бажанням українців інтегруватися в Європу, спробував затягнути нас у вигаданий його ідеологами \”Русскій мір\”. Найжахливіший результат отриманий у Донецькій і Луганській областях. Замість обіцяної \”процвітаючої Новоросії\” сюди у полум\’ї пожеж прийшло пекло, що стікає ріками людської крові.

Провал у минуле

Поруч з Кримом, Донбас був найбільш проросійським регіоном України. Таким його зробило непросте минуле краю. Українство тут винищувалося послідовно і безжально. Колись донецькі землі належали запорожцям: саме вони заселяли Дике поле – територію, якою проходили татарські орди, щоб грабувати квітучі міста і села, захоплюючи \”ясир\” – полонених, яких перетворювали на рабів. А вільні, добре озброєні козаки могли ставити дієвий опір людоловам, тому саме вони і загосподарювали просторі й родючі землі. Проте наприкінці XVIII століття російський царизм захопив ці обшари й почав заселяти кріпаками.

Обрусіння краю продовжили совіти. Їм вдалося зробити те, чого не спромоглися царі – знищити українське село на великій території. Голодомор 1932-1933 років уніс життя мільйонів українських селян, а в їхні хати завезли вихідців з Росії. Саме нащадки тих переселенців нині й стали опорою кремлівських підпалювачів антиукраїнської війни. Путінська пропаганда розтрубила на весь світ, що \”київська фашистська хунта\” веде політику \”геноциду росіян\” й насильно нав\’язує українську мову \”російськомовному населенню\”.

Такі вигадки призначалися зовнішньому світові, а донеччанам пропонувалися інші пропагандистські ілюзії, що можна визначити як \”совєтський міраж\”, тобто обіцянки \”повернутися в СССР\”. Адже чимало літніх людей, невдоволених низькими пенсіями та своєю незатребуваністю сучасним суспільством, мріє повернутися у минуле. Там вони були молодими, здоровими, повними енергії й сил. Пам\’ять ідеалізує минулу епоху, викликає ностальгію за нею. Ідеалізованими оповіданнями про той \”золотий вік\” старі спокушали навіть частину молодих, невдоволених відсутністю добре оплачуваної роботи і життєвих перспектив.

Формувалися цілі прошарки населення, які прагнули відродити \”совок\”. Якби вони були достатньо освіченими і вміли думати, то бажали би побудувати гідне майбутня для себе і своїх нащадків. А темна і закостеніла маса свій ідеал шукає у минулому. Що і використала московська пропаганда.

Знищення сучасного заради віджилого

Коли на Донбасі розпочалося кровопролиття, то його ініціатори кричали на весь світ, що в Україні іде \”громадянська війна\”. Але насправді весь цей жах було сплановано і проведено російськими спецслужбами, до яких згодом долучилися і підрозділи регулярної армії Російської Федерації. Виявилося, що на місці не вдається достатньої кількості прибічників \”Русского міра\”, готових задля нього проливати свою кров. Тому з Росії повезли на Донбас чимало озброєних добровольців, серед яких були і кримінальні елементи, і ті, що спокусилися можливістю добре заробити для повернення кредитів чи купівлі житла.

Їм платили за убивства українців і руйнацію підприємств та інфраструктури Донбасу. Адже метою Путіна є знищення нашого економічного потенціалу, щоби завадити перетворенню України на успішну європейську державу. Під гаслами повернення до \”щасливого радянського минулого\” іде свідома руйнація того, що було створено попередніми поколіннями і приносило прибуток нашій країні.
Час від часу з території РФ в Україну без дозволу заїжджають величезні колони вантажівок так званого \”гуманітарного конвою\”. Вони завозять бойовиків, зброю і боєприпаси для війни проти українських сил \”антитерористичної операції\”. А назад вивозять трупи свої вояків й вкрадене на Донбасі. Розмонтовуються підприємства військово-промислового комплексу, їхнє обладнання і устаткування везуть в Росію. Що не можуть або не хочуть везти у дієздатному стані, перетворюють на металобрухт і вивозять на переплавку. Руйнують залізниці, мости, аеропорти. Заради чого? Повернення до СССР? Ні, задля знищення майбутнього України.

Повернення до \”Дикого поля\”

Бої на Донбасі показали: головним результатом боротьби за \”Русскій мір\” та його складову частину \”Новороссію\” стала суцільна руйнація всього, що десятиліттями будувалося у краї. Замість розвинутого промислового регіону залишаються розгромлені міста і спалені села. Україна несе величезні збитки, натомість російські олігархи радіють послабленню своїх конкурентів. Знищення українських хімічних підприємств і металургійних заводів дає їм можливість захоплювати ті зарубіжні ринки, де раніше українці мали перевагу.

А попереду – зима. Холод і голод ідуть у ті райони Донецької і Луганської областей, де хазяйнують місцеві терористи зі своїми російськими ляльководами. Замість обіцяного \”процвітання\” прибічники Москви тут отримали справжнє пекло. Частина з них тікає до Росії, але там їм, м\’яко кажучи, не раді. Не в омріяному \”московському раю\” опиняються люди, а на Крайній Півночі або Далекому Сході, ще й без роботи і будь-яких життєвих перспектив.
А в штучно створених ДНР і ЛНР їм також не вижити. Роботи все менше, зарплат і пенсій не платять. \”Мохерові берети\” – совкові бабки, що навесні волали \”Росія, Росія!\”, тепер вимагають від Києва виплати пенсій. Їм же пропонують або переїжджати на території, контрольовані українською владою, або дочекатися звільнення від терористів їхніх населених пунктів. Пенсії цим людям справно нараховують, але виплачувати гроші нині неможливо – терористи відразу відберуть ці кошти. Фінансувати ж своїх ворогів Київ не збирається.

Москва у черговий раз обдурила тих, хто їй повірив. Мріяли повернутися у ті часи, коли ковбаса була по 2.20, а хліб по 16 копійок? Отримали зовсім інше – ні хліба, ні ковбаси, ні грошей. Безумна війна, спровокована кремлівським \”імператором\” для задоволення власних амбіцій, руйнує Донбас, повертаючи його до стану \”Дикого поля\”. Катастрофа неминуча там, де замість руху вперед роблять спроби повернути хід історії назад. Людей позбавляють майбутнього задля химер та ілюзій, на зразок \”Русского міра\”.
Ігор Буркут, політолог.

peredplata