Жодні виключні обставини, якими б вони не були, чи то стан війни або загроза війни, внутрішня політична нестабільність чи інший надзвичайний стан, не можуть слугувати виправданням насильницького зникнення.
Це передбачено положенням Конвенції про захист всіх осіб від насильницьких зникнень. Законом України від 17.06.2015 року № 525-VIII «Про приєднання України до Міжнародної конвенції про захист усіх осіб від насильницьких зникнень» Україна приєдналася до даної Конвенції.
Міжнародна конвенція про захист усіх осіб від насильницьких зникнень — конвенція ООН, прийнята в 2006 році. Набрала чинності 23 грудня2010 року, через 30 днів після того, як число країн-учасниць досягло 20.
Законом № 525-VIII Верховна Рада надає згоду на обов’язковість для України Міжнародної конвенції про захист осіб від насильницьких зникнень.
Конвенція визначає злочином проти людства широкопоширену чи систематичну практику насильницьких зникнень. Відповідно до Конвенції, кожна держава- учасниця бере на себе зобов’язання вживати заходів, зокрема, щодо кваліфікації в її кримінальному праві як правопорушення, кримінального переслідування та притягнення до кримінальної відповідальності за дії щодо насильницького зникнення, установлення своєї компетенціїздійснювати юрисдикцію стосовно злочинів насильницького зникнення, надавати найповнішу взаємну правову допомогу, гарантувати жертвам права на отримання швидкого, справедливого та адекватного відшкодування завданої їм шкоди й компенсації.
Будь-який акт насильницького зникнення є образою людської гідності. Він засуджується як заперечення цілей Статуту Організації Об\’єднаних Націй і як серйозне і кричуще порушення прав людини і основних свобод, проголошених у Загальній декларації прав людини та підтверджених і розвинених у міжнародних документах, які стосуються цієї галузі.
Будь-який акт насильницького зникнення ставить осіб, які зазнали цього, поза захистом закону, а також спричиняє тяжкі страждання їм та їхнім сім\’ям. Він є порушенням норм міжнародного права, яке гарантує, зокрема, право на визнання правосуб\’єктності особистості, право на свободу і безпеку особистості і право не зазнавати катувань та інших жорстоких, нелюдських або принижуючих гідність видів поводження і покарання. Він є також порушенням права на життя чи є серйозною загрозою для цього права.
Зауважимо, насильницьким зникненням уважається арешт, затримання, викрадення чи позбавлення волі в будь-якій іншій формі представниками держави чи особами або групами осіб, які діють з дозволу, за підтримки чи за згодою держави, при подальшій відмові визнати факт позбавлення волі або приховування даних про долю чи місцезнаходження зниклої особи, унаслідок чого цю особу залишено без захисту закону.
В.о. начальника Чернівецького міського управління юстиції Тетяна КОШКЕР
peredplata
