Внаслідок окупації Криму Російською Федерацією і масових порушень прав людини на території автономії, злочинної діяльності сепаратистських та проросійських терористичних організацій у Донецькій та Луганській областях: вбивств, викрадень, катувань, мародерства, грабежів, збройних нападів на військові частини, державні та комунальні установи, а також на приватні помешкання, внаслідок проведення антитерористичної операції (АТО) українськими силовими структурами у відповідь на злочинні дії терористів і спричинення терористами бойових дій, виникла ситуація масової вимушеної міграції з даних територій.
Внутрішньо переміщені особи (ВПО) – це громадяни України, особи без громадянства або іноземці, які легально проживають на території України, що були змушені залишити свої будинки або місця звичайного проживання, зокрема, в результаті/або для того, щоб уникнути наслідків збройного конфлікту, окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини, стихійних або антропогенних лих, і які не перетинали міжнародно визнаний кордон України.
Люди, які змушені були виїхати з Донецької та Луганської областей, зіткнулися з численними проблемами – починаючи від пошуку місця тимчасового проживання, отримання медичної допомоги – до вирішення інших соціальних питань. Більшість з них залишилися без документів, через що гострим невирішеним питанням залишається неможливість оформлення, переоформлення документів, що засвідчують особу, приналежність до громадянства України, а також підтверджуючих спеціальний статус особи – не за місцем реєстрації вимушених переселенців, а за місцем фактичного перебування.
Україна тісно співпрацює у питаннях про права внутрішніх переселенців з рядом міжнародних організацій, серед яких є Рада Європи, ОБСЄ, а також консультанти від Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН).
Згідно ст. 1 ЗУ \”Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб\” внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, який постійно проживає в Україні, якого змусили або який самостійно покинув своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, масових порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Громадянин України за обставин, якого змусили або який самостійно покинув своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, масових порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру, має право на захист від примусового внутрішнього переміщення або примусового повернення на покинуте місце проживання.
Факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Підставами для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є наявність реєстрації місця проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 ЗУ \”Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб\”, на момент їх виникнення.
Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції регулюється Постановою Кабінету Міністрів України \” Про облік осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції\”, де зазначається, що довідка є документом, який видається громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають на території України і переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції або змушені були покинути своє постійне місце проживання в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, і перемістилися в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі.
Отримати довідку переселенці можуть безкоштовно у місцевих держадміністраціях з питань соціального захисту за місцем свого фактичного проживання. Для цього необхідно мати паспорт або інший документ, який засвідчує особу та факт проживання у Криму чи зоні АТО.
Дані про переселенців вносяться у Єдину базу даних про внутрішньо переміщених осіб. У ній, поміж іншого, міститиметься інформація про колишнє та нинішнє місце проживання біженців, а також відомості про отримані від держави виплати.
Також законодавством України передбачена щомісячна адресна допомога особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції. Порядок надання цих коштів регулюється Постановою Кабінету Міністрів України \”Про надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг\”, де зазначається розмір такої щомісячної допомоги:
• для непрацездатних осіб (пенсіонери, діти) – 884 гривні на одну особу (члена сім’ї);
• для інвалідів – прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність;
• для працездатних осіб – 442 гривні на одну особу (члена сім’ї).
Загальна сума допомоги на сім’ю розраховується як сума розмірів допомоги на кожного члена сім’ї та не може перевищувати 2 400 гривень.
Окрім виплат, парламент законодавчо гарантував переселенцям ряд суттєвих прав.
Зокрема передбачене право на безоплатне тимчасове проживання протягом півроку з моменту взяття на облік. Переселенці сплачуватимуть лише за комунальні послуги. А для багатодітних сімей, інвалідів і осіб похилого віку безкоштовне житло може надаватися на довший строк.
Також переселенці можуть звертатися до місцевої влади з проханням про переміщення їх рухомого майна – до нового житла, або ж до своєї старої оселі, якщо вони вирішать повернутися на Донбас чи у Крим.
Крім того, закон передбачає для біженців можливості на новому місці влаштовувати дітей у освітні заклади, отримувати соціальні та адміністративні послуги, реєструвати акти цивільного стану. Студенти-бюджетники з Донбасу і Криму зможуть продовжити навчання у навчальних закладах інших регіонів України.
Отже, можна зробити висновок, що держава не стоїть на місці, а розробляє шляхи і законодавчу базу, яка регулює найважливіші питання, щодо громадян України, які за тяжкі обставини повинні були покинути своє місце проживання.
Це демонструє, що Україна готова вживати заходів, які необхідні для захисту найбільш вразливих верств населення, дотримання прав людини, незважаючи на скрутне становище в країні.
Начальник відділу Чернівецького міського управління юстиції Зоя ФЕДИК
peredplata
