Чи можливо поставити класичну текстову п’єсу відмовившись від тексту? Можливо! Це наочно продемонстрував глядачам молодий київський режисер Ілля Мощицький, який минулого тижня привіз до Чернівців свою інтерпретацію чеховських «Трьох сестер».
Ми звикли до того, що в класичній виставі найголовніше – це слова, які промовляють до нас актори. Все решта – музика, декорації, костюми і світло – лише створює атмосферу, занурює глядача у дійство: у потрібну історичну епоху, настрій та життєві обставини. Тут же – все навпаки. В устах акторів з танцювального ансамблю «D’arts» текст відігравав роль декорації – щоб глядач не забував, що він все ще знаходиться в межах оригінального авторського тексту. Основне ж таїлося у пластиці – через неї характери знайомих персонажів розкривалися по-новому, повніше та універсальніше.
«Три сестри» – одна з найбільш популярних п’єс, вона не сходить з репертуарів різних театрів. Її інтерпретують здебільшого як драму, хоча сам Чехов був переконаний, що писав комедію. В постановці режисера Мощицького поєднані різні жанри: тут ми бачимо і комедію абсурду, і буфонаду (особливо в першій сцені, на дні народження Ірини, коли глядач знайомиться з героями, які гротескно «витанцьовують» самі себе), і трагедію трьох сестер, які страждають від того, що не можуть здійснити свою мрію.
Особливої уваги заслуговує персонаж Чебуткін – військовий лікар, друг батька головних героїнь. Його персонаж відіграє роль «лихого ляльковода», який робить все для того, щоб герої не виїхали з провінційного містечка, не поїхали назустріч своїй мрії, а натомість залишилися під його неустанним наглядом.
Персонажі Чехова в інтерпретації Мощицького існують поза часом і простором, у вигаданому режисером світі – але від того не стають менш реальними. В їхніх танцях ми бачимо свої ж моральні конвульсії, щоденну боротьбу із побутом та обставинами, які стоять на перешкоді до здійснення наших мрій.
Загалом, ця театральна постановка – однозначно не для прихильників класичного театру. Вона кричуще сучасна і неканонічна. Проте завдяки такій інтерпретації Чехов виходить за рамки часу, і переноситься в сьогоденні реалії.
peredplata
