В наш час залишилося дуже мало амбіційних та сильних духом людей, які не опускають руки та йдуть до своєї цілі не дивлячись ні на що. Люди деградують і не хочуть розвиватися. Ми зупинилися на одному рівні і потрохи втрачаємо свій потенціал.
Ринок праці в країні розвалюється, а кількість випускників росте по геометричній прогресії. Але університети продовжують випускати економістів, медиків, юристів «пачками». Чи означає це, що всі вони вчилися за покликанням і любять своє діло?
Щоб краще зрозуміти своє покликання, розуміти сенс буття – потрібно розвиватися, багато читати та вчити іноземні мови. Для цього й існують гуманітарні науки, які можуть допомогти в цьому суспільству. Але для цього потрібне терпіння, амбіцїї та сприйняття світу у його найяскравіших фарбах. Важливим етапом є витривалість, як люди переносять стрес та їх вміння адаптуватися в різних суспільних колективах та життєвих ситуаціях.
Наша держава використовує застарілі методи у сфері навчання та науки. Суспільство боїться чи просто не хоче йти далі та розвиватися. Питання економіки повинне стояти на першому місці найголовніших питань сьогодення, проте на Буковині недостатньо проектів економічного характеру та розвитку в цій сфері в загальному.
Випускники, які бажали б займатися науковою діяльністю, не мають такої можливості, у зв’язку з низькою заробітньою платою. У свою чергу, це не стимулює і викладачів, що не оновлюють лекційний матеріал і студентів, у яких відпадає інтерес до навчання.
Ярослава Николюк,
студентка медичного коледжу БДМУ.