Комунальні послуги для внутрішньо переміщених осіб

Законом 1972-VIII про внесення змін до закону України \”Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб\” щодо забезпечення права на отримання комунальних послуг передбачається, що адресою фактичного місця проживання переселенця може бути місце компактного поселення внутрішніх біженців, тобто адреса містечка зі збірних модулів, гуртожитку, оздоровчого табору, будинку відпочинку, санаторію, пансіонату, готелю тощо.
Про це повідомляє Людмила ПИЛИПІВ провідний спеціаліст відділу систематизації законодавства, правової роботи та правової освіти управління реєстрації нормативно-правових актів, правової роботи та правової освіти Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області.
Переселенці мають право на «комуналку» – електрику, тепло, газ за тарифом, установленим на послугу для населення.
Підрозділ управління соцзахисту населення має надати власнику згаданого містечка зі збірних модулів, гуртожитку, табору тощо довідку з Єдиної баз даних про переселенців про те, скільки людей зареєстровано у зазначеному житлі. Така довідка підтверджує належність проживання в будівлі.
Разом з тим власник чи балансоутримувач будівлі має проінформувати постачальників електрики, тепла та газу про те, що в житлі мешкають переселенці, а також подбати про лічильники для переселенців на відповідні види комунальних послуг.
Постачальникам електрики, тепла та газу забороняється використовувати для переселенців інші тарифи, окрім прописаних у договорі між власником будівлі і згаданими постачальниками. А сам власник чи балансоутримувач не може стягувати з переселенців більші суми, ніж передбачені на такі послуги для населення.
Окрім того, органи державної влади та органи місцевого самоврядування повинні вживати всіх можливих заходів, спрямованих на розв’язання проблем, пов’язаних із наданням комунальних послуг, електричної та теплової енергії, природного газу внутрішньо переміщеним особам у місцях їхнього компактного поселення, відповідно до законодавства.