У будинку-інтернаті, розташованому в селі Залуччя, що на Івано-Франківщині, виховуються діти-сироти з найважчою формою інвалідності. Це діти з діагнозом ДЦП (важка форма), глибока розумова відсталість, хвороба Дауна. Для них дуже важливо мати можливості для розвитку і творчості.
Днями цей заклад відвідали волонтери Чернівецького торговельно-економічного інституту (КНТЕУ) спільно з міською організацією Товариства Червоного Хреста (на фото), які подарували дітям іграшки, солодощі, одяг.
– Чому саме цей інтернат відвідали благодійники?
— В інституті навчається чимало студентів, які займаються благодійними справами, серед них є студенти з цього села. Вони часто відвідують вихованців інтернату, отож порадили й нам з’їздити до них, щоб підтримати, розважити, допомогти. Сьогодні відвідини діток Залучанського будинку-інтернату стали для нас доброю традицією, — розповідає співорганізатор акції, волонтерка зі стажем Галина Остафі. — Приємно вражає ставлення персоналу – няні та вихователі тут добрі й турботливі, вони огортають діток надзвичайною чуйністю та теплом, котрих ті дуже потребують.
— Людина, яка не зможе в такій обстановці працювати, — каже Богдана, волонтерка від римо-католицької парафії, — тут не залишиться. Бо цим дітям треба давати добро, ласку та тепло. Ми діток любимо такими, якими вони є.
– А про що мріють вихованці інтернату?
— Хтось – про пухнастого котика, — приєднується до розмови волонтерка Наталія, — хтось – про прогулянку на вулиці, а дехто не може навіть висловити свою мрію – тільки дивиться на нас прозорими оченятами.
Улянка, вихованка Залучанського будинку-інтернату, навчилася малювати, тримаючи пензель чи олівець зубами, бо руки в неї недієздатні. Ця обдарована дитина малює картини, що розкривають її багатий внутрішній світ.
Отож хочеться закликати всіх небайдужих – приєднуйтесь до добрих справ! Підтримка та співчуття – ось що допомагає повернути віру в людську доброту, зігріває замерзлі серця!
Олена ЦИГАНОВСЬКА, головний спеціаліст Чернівецької міської організації Червоного Хреста
peredplata
