Передача нерухомого майна на випадок смерті
(заповіт, дарування, договір довічного утримання)
В житті кожної людини настає час, коли необхідно потурбуватись про те, як передати нажите за життя майно нащадкам і при цьому забезпечити собі гідну старість.
Добре, коли є родичі, яким можна беззастережно довіряти та покластися на їхню підтримку у старості.
В такому випадку можна обирати будь-який зі способів розпорядження своїм майном, описаних нижче.
Однак, якщо ви – людина самотня чи не можете цілком покластись на своїх родичів, можна використати своє нерухоме майно (квартиру, будинок, земельну ділянку) для того, щоб водночас із пенсією отримувати додаткову матері-альну підтримку в старості.
Як це зробити?
У нашій державі існує три основних способи розпорядження своїм майном на випадок смерті:
– складення заповіту;
– укладення договору дарування;
– укладення договору довічного утримання.
Заповіт
Згідно з положеннями глави 85 Цивільного кодексу України, кожна дієздатна фізична особа має право зробити особисте розпорядження власним майном на випадок своєї смерті.
При цьому можна призначати спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у вас з цими особами сімейних чи родинних відносин.
Також можна без пояснення причин позбавити права на спадкування будь-яку особу з числа родичів, за винятком осіб, які мають право на обов’язкову частку у спадщині (малолітні, неповнолітні, непрацездатні діти, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки).
Заповіт можливо у будь-який час скасувати або скласти новий. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить.
До заповіту у будь-який час можна вносити зміни.
Увага! Складення заповіту не позбавляє вас права власності на майно, яке ви заповідаєте іншим особам. Спадкоємці зможуть отримати це майно лише після вашої смерті.
Складення заповіту не дає права спадкоємцям вимагати від вас передачі їм майна, права на проживання у вашій квартирі чи будинку до вашої смерті чи виселення вас із житла, права користування земельною ділянкою тощо.
Уклавши заповіт, ви можете домовитись зі спадкоємцями про надання підтримки у старості (грошей, догляду, допомоги по господарству), але ви не вправі вимагати цього.
В такому випадку єдиним засобом впливу на спадкоємців буде ваше беззаперечне право на скасування заповіту та призначення іншого спадкоємця.
Договір дарування
Відповідно до статті 717 Цивільного кодексу України, за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов’язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.
Майте на увазі, що уклавши договір дарування, ви перестаєте бути власником свого майна та втрачаєте будь-які права на це майно.
Особа, якій ви подарували своє майно, вправі вимагати від вас передачі їй його, має право проживати у подарованій квартирі чи будинку, має право вимагати виселення вас із житла чи заборонити користуватись земельною ділянкою.
Вимагати розірвання договору дарування ви можете лише в наступних випадках:
– якщо особа, якій ви подарували майно, вчинила умисний злочин проти вас чи членів вашої сім’ї;
– якщо особа, якій ви подарувати майно, створює загрозу безповоротної втрати дарунка, що має для дарувальника велику немайнову цінність;
– якщо внаслідок недбалого ставлення обдаровуваного до речі, що становить культурну цінність, ця річ може бути знищена або істотно пошкоджена.
Зауважте, що до вимог про розірвання договору дарування застосовується скорочена позовна давність – в один рік. Ви можете вимагати розірвання договору дарування, якщо на момент пред’явлення вимоги дарунок зберігся.
Отже, якщо ви вирішили подарувати своє майно взамін надання підтримки у старості, будьте дуже обережними. Адже розірвати такий договір в подальшому практично неможливо.
Стережіться! Якщо сторонні люди пропонують вам укласти договір дарування в обмін на надання допомоги та утримання, швидше за все, це шахраї!
Подарувавши квартиру чи будинок, ви втрачаєте будь-яке право на це майно.
Договір довічного утримання
За договором довічного утримання ви (відчужувач) можете передати іншій особі (набувачу) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого ця особа буде зобов’язана забезпечувати вас утриманням та/або доглядом довічно.
Зверніть увагу! Ви втрачаєте право власності на майно, яке передаєте за договором до-вічного утримання. В подальшому ви вже не зможете передати це майно у спадок, продати, подарувати чи обміняти.
Але і набувач не має права до смерті відчужувача продавати, дарувати, міняти, передавати в заставу це майно, на нього не може бути звернене стягнення за боргами набувача.
При посвідченні договору довічного утримання нотаріус накладає на це майно заборону відчуження.
При укладенні договору вимагайте включення в договір пункту про зобов’язання набувача забезпечити вас житлом у будинку (квартирі), який ви передаєте за договором довічного утримання. У цьому разі в договорі має бути конкретно визначена та частина помешкання, в якій ви маєте право проживати.
Договір довічного утримання є своєрідним компромісом між заповітом та договором дарування, оскільки така угода, на відміну від заповіту та дарування, прийнятна як для власника майна, так і для особи, яка погодиться доглядати та забезпечувати його у старості. Цей договір є оптимальним шляхом використання власного майна для забезпечення у старості гідного життя.
Тетяна КОШКЕР,
заступник начальника Чернівецького міського управління юстиції
peredplata
