Минулий рік запамʼятався світу рекордною спекою. Але, схоже, 2024-й не має наміру поступатися йому. Перший місяць нового року став найспекотнішим за всю історію спостережень. А що далі?
Зміна клімату та глобальне потепління — більше не просто слова, це реальність, із якою зіштовхнувся весь світ. І ми можемо бачити це на прикладі цього січня.
«Це не лише найтепліший січень за всю історію спостережень. Ми також щойно пережили 12-місячний період, коли температура була більш ніж на 1,5°C вищою, ніж у доіндустріальний еталонний період», — сказала заступниця директора європейської Служби зміни клімату Copernicus Саманта Берджесс.
Починаючи із червня минулого року, фахівці фіксували безпрецедентні показники температури повітря, повідомляє Reuters. Раніше титул найспекотнішого року мав 2016-й, але, порівняно з ним, у 2023-му середня температура на Землі зросла на 0,17°C та досягла 14,98°C
Науковці впевнені, що 2024 рік буде ще більш спекотним. Але що відбувається
Причини небувалої спеки
Експерти покладають відповідальність за рекордні температурні показники на два фактори: глобальне потепління та явище Ель-Ніньйо (коливання температури поверхневого шару води, в екваторіальній частині Тихого океану. — Ред.).
Ель-Ніньйо відбувається кожні 2-7 років, може тривати від 9 до 12 місяців і впливає на погодні умови в усьому світі. Саме завдяки йому 2016 рік свого часу видався таким спекотним. Але варто розуміти, що ця природна аномалія впливає не лише на погоду, а й на світову економіку. Вона може викликати посуху, внаслідок якої постраждає сільське господарство, а отже — зростуть ціни на зерно та інші продукти. А завдяки теплій зимі біржеві ціни на газ вже впали до рівня 2021 року.
Але проблема, звісно, не лише в Ель-Ніньйо. Найбільш значним фактором впливу кліматологи називають викиди в атмосферу парникових газів, які, попри всі попередження з боку наукової спільноти та активістів, лише зростають.
Які наслідки?
Що вищою є глобальна температура, то вищим є ризик посух і пожеж. У зоні особливого ризику можуть опинитися країни, берега яких омивають води Тихого океану (через Ель-Ніньйо): це держави Південної Америки та Південно-Східної Азії, а також США, Канада й Австралія.
Хвилювання з боку вчених викликає і стан океанів, які поглинають більшу частину надлишкового тепла, що утворюється внаслідок глобального потепління. Температура води вже минулого року була надто високою, а у 2024 вона може ще підвищитися, що може спровокувати сильні шторми, від яких страждатимуть навіть ті території, для яких такі стихійні лиха раніше не були характерними.
Ще один небезпечний наслідок — знебарвлення коралів. Під впливом високих температур вони втрачають свій бурий колір, слабнуть і нерідко гинуть. Небезпека такого розвитку подій насамперед у тому, що береги втратять природний захист у виглядів рифів, а отже висота прибережних хвиль збільшиться вдвічі.
І, звісно, спека знищує рослинний і тваринний світ, а також — підвищує смертність серед людей.
Що можна зробити?
«Швидке скорочення викидів парникових газів — єдиний спосіб зупинити підвищення глобальної температури», — впевнена Саманта Берджесс.
Цієї мети світова спільнота намагається досягти вже не перший рік, а у 2015 році була укладена Паризька угода, що зобовʼязує країни-члени ООН скоротити шкідливі викиди в атмосферу. Нею встановлена ціль щодо утримання глобальної температури на Землі в межах 2°С до 2100 року. Документ також зобовʼязує світову спільноту спрямувати зусилля на те, щоб середня світова температура не зростала на понад 1,5 °C.
Але дані стосовно підвищення температури на 1,5°C, порівняно з доіндустріальним періодом, дехто з науковців та активістів розцінив як серйозну невдачу і невиконання країнами-підписантами умов угоди. Втім, інші вважають, що не все так погано, оскільки угода стосується середніх температур за 20-30 років. Однак людство справді має не так багато часу для серйозного скорочення викидів і уникнення небезпечної зміни клімату.