Для того, щоб наші дипломи визнавалися в інших країнах світу, Україна підписала міжнародні конвенції та двосторонні угоди з багатьма країнами про еквівалентність документів про освіту та вчених звань. Так, Україна є членом Гаазької конвенції про спрощену процедуру легалізації документів, а також Лісабонської конвенції про визнання кваліфікацій вищої освіти в Європейському регіоні.
Лісабонську конвенцію разом з Україною підписали ще 44 країни Європи. Згодом до неї долучилися Австралія, Білорусь, Ізраїль, Казахстан, Канада та США. Щоправда, Канада та США поки не ратифікували конвенцію.
Згідно з Лісабонською конвенцією, в 55 країнах була створена Європейська мережа національних інформаційних центрів з академічного визнання й мобільності (ENIC – NARIC Network). Із 2011 року Національний інформаційний центр академічної мобільності працює в Україні.
Мережа міжнародних центрів обмінюється інформацією щодо політики та практики національного визнання іноземних кваліфікацій, національної системи освіти та навчання за кордоном. Серед іншого, там допомагають пришвидшити процедуру визнання документів про освіту.
Крім того, Україна підписала двосторонні угоди про визнання дипломів із Францією, Болгарією, В’єтнамом, Угорщиною, КНР, Польщею, Монголією, Румунією, Естонією, а також із Росією та багатьма країнами пострадянського простору, зокрема з Казахстаном, Узбекистаном і Киргизстаном.
Для 89 країн, перш ніж домагатися визнання нашого диплома, необхідно поставити апостиль – спеціальний штамп, який вказує на те, що Україна є учасницею Гаазької конвенції про спрощену процедуру легалізації офіційних документів. Відтак, апостиль є знаком того, що документ про освіту не потребує додаткового оформлення чи засвідчення й може бути використаний у будь-якій іншій державі-учасниці Гаазької конвенції.
Низка країн підписала Мінську угоду, згідно з якою апостиль не потрібен для визнання диплома. Переважно, це країни СНД і в більшості з них апостиль дійсно не вимагають. Але останнім часом Мінська конвенція набуває радше формального характеру в європейських країнах. Деякі країни все ж вимагають більшого, ніж просто нотаріально завіреного перекладу.
Чехія приймає лише переклад документів, зроблений акредитованим перекладачем при посольстві. Такий переклад не потребує подальшого нотаріального засвідчення, хоча він виконується довше й коштує дорожче. Польща, яка також є учасником конвенції про скасування апостилю, дедалі частіше вимагає, щоб документи перекладав польський присяжний перекладач, який перебуває на території цієї країни. Дедалі частіше й самі польські виші вимагають апостиль.
Якщо підтвердження диплома необхідне для країни, яка не долучилася до Гаазької конвенції, то доведеться пройти процедуру консульської легалізації. Для цього необхідно звернутися до відділу апостилю й витребування Департаменту консульської служби МЗС України.
Не має відмовляти у видачі документа з апостилем і Міністерство освіти. В деяких країнах вимагають перекладу документів, засвідчених нотаріусом, з апостилем Міністерства юстиції України.
Детальніше – на інфографіці.
Раніше ми повідомляли, що Україна не визнаватиме «документи» про вищу освіту, видані на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей.
peredplata
