На Буковині припиняє виходити друком багаторічна районна газета “Вижницькі обрії”, з якою росло та розвивалися не одне покоління жителів Вижниччини.

Про це на своїй фб-сторінці повідомила журналістка, редакторка відділу видання Марія Мазепа, пише molbuk.ua

Написала сумну звістку Марія Мазепа у символічний час – на День журналіста, 6 червня.

“Своє професійне свято ми відзначили у стінах рідної редакції. Впродовж кількох десятиліть вони стали для нас дорогими, свідками творення газети. Вони були для нас другою домівкою. Були… Залишилось випустити два номери “Вижницьких обріїв”. Ще два номери залишать в історії події району. Газета закінчує свій літопис. Невідомо, коли вона знову піде до читача. І чи взагалі це відбудеться. Кожному з нас, хто віддав журналістській роботі найкращі роки свого життя, дуже сумно і прикро. Але нехай це буде на совісті тих, хто не зумів зберегти друкований орган, хто недооцінює сьогодні друковане слово, його значення і роль у суспільстві”, – з гіркотою написала журналістка.

На допис відреагувала ветеран праці, депутат районної ради багатьох скликань, вижничанка Світлана Голяк. Вона зазначила, що їй надзвичайно боляче читати про закриття “Обріїв”.

“Третя районка по рахунку в Чернівецькій області – “Рідне слово”, “Хотинські вісті”, “Вижницькі обрії”. Неможливо усвідомити, що колектив редакції рідної газети, який гідно продовжував кращі традиції журналістики, започатковані 80 років тому, з першого липня припиняє своє існування.

Адже тут працювали люди, для яких редакція дійсно являлась рідним домом і багато з них пропрацювали в районці 50, 40 і 30 років. Для них журналістика була не просто обрана ними професія, а поклик їхньої душі. Їх роками здобута майстерність розкривала різноманітні актуальні теми та висвітлювала знаменні події, щоб закарбувати на шпальтах рідної газети не тільки історичні моменти, а і своєю інформативною працею власні прізвища в історії розвитку району в пам’яті наступних поколінь”, – написала Світлана Голяк.

Вона згадала журналістів, які присвятили багато років виданню:

“Марина Кисилиця, Марія Мазепа, Ярослава Кибич, Степан Кириляк, Ганна Гудима, Алла Чечул – справжні патріоти районної газети, вони вважали своєю місією вести літопис історії району, літопис боротьби українського народу проти московської навали, літопис подвигів Героїв Вижниччини, які поклали на Вівтар Перемоги свої життя за наше щасливе майбутнє, щоб і через десятиліття прийдешні нащадки могли з ним ознайомитися. Можна сказати – це самопожертвенна праця наших журналістів на варті великої справи- збереження видання, яке існувало з 1945 року”.

А також наголосила, наскільки важливою була ця газета для багатьох мешканців району:

“В наш час, коли нещодавно було знищене місцеве радіомовлення, редакція газети являлася практично одним інформативним органом для людей похилого віку в найвіддаленіших населених пунктах Вижницького району. Адже не всі пенсіонери можуть собі дозволити мати телефони з мобільним інтернетом, щоб бути в курсі місцевих подій”.

Також Світлана Голяк пояснила причини закриття газети:

“Декілька років тому видання фактично було роздержавлене, колектив газети отримав незалежність від влади і почав працювати на самозабезпеченні. Основним джерелом доходу була передплата, що не покривала зростаючих витрат.

Неякісна робота “Укрпошти” сприяла несвоєчасній доставці газет передплатникам, а їх все зростаючі тарифи по доставці збільшували вартість переплати газети.

У зв’язку із запровадженням пересувних відділень було звільнено багато листонош, і передплатники почали отримувати районну газету із затримками, або взагалі не могли їх отримати. Звернення до керівництва “Укрпошти”, як і сотні інших по всій Україні, були проігноровані.

На протязі історії газети, її життя – “Вижницькі обрії” завжди були поряд з нами, зі своїми читачами і в радісні часи, і в тривожні, за що ми їм безмежно вдячні”, – написала вижничанка.

Наприкінці лютого 2025 року “Вижницькі обрії” відзначили 80 років. Газета вперше вийшла друком у далекому 1945 році.

Наприкінці 2024 року стало відомо, що у Чернівецькій області припиняють виходити дві районні газети — “Хотинські вісті” (м. Хотин) та “Рідне слово” (смт Кельменці).

Основними причинами закриття в редакціях назвали складну фінансову ситуацію та неякісну роботу “Укрпошти”, через яку передплатники невчасно отримували газети.