Президентські вибори 2020 року принесли поразку Лукашенку, але він сфальсифікував їхні результати й країну струсонули масові народні виступи проти узурпатора влади. Ними за лаштунками керували російські спецслужби, які скористалися цією ситуацією, щоб підготувати військову окупацію країни. За московські гроші Лукашенко “зачистив”національно свідому частину суспільства – частину кинув за грати, інших примусив емігрувати. Зародки громадянського суспільства було знищено, і коли російські війська під приводом “проведення спільних навчань” було введено на білоруську територію, жодного опору з боку рядових громадян вони не зустріли.
Путіну потрібен був новий плацдарм для удару на Київ – з Білорусі до української столиці зовсім близько. Тому там розгорнули російські батальйонні тактичні групи, націлені у саме серце України, там встановлені ракетні установки для обстрілу українських міст і на аеродромах цієї країни розгорнуто авіаційні частини для захоплення українського повітряного простору. Вся ця армада була приведена в рух з перших хвилин нападу Росії на Україну.
Лукашенко підтримав російську агресію і намагався виправдати ракетно-бомбові удари по Україні, нанесені росіянами з білоруської території, примітивними казками про “превентивну операцію”. Мовляв, українці розгорнули свої війська біля білоруського кордону, тому росіяни вдарити по них “мусили”, щоб “попередити український напад”. Нічого нового Путін з Лукашенком вигадати нездатні, вони лише копіюються Гітлера. Той напав на Польщу 1 вересня 1939 року нібито у відповідь на “польський напад” у Глейвіці на німецьку радіостанцію. А “превентивна операція” Гітлера поклала початок Другій світовій війні…
Чи нинішня путінсько-лукашенківська “операція” спровокує Третю світову, ще й ядерну? На жаль, не виключено. Росіяни на білоруській території збудували понтонний міст через Припять, по якому їхні війська рушили чорнобильською зоною і захопили сумно відому атомну електростанцію в Чорнобилі. Потім вони захопили Запорізьку АЕС, нині просуваються у напрямку Південно-Української АЕС. Світ поставлено на межу ядерної катастрофи через імперські амбіції кремлівського вурдалака. А його мінський васал підігрує йому у цій смертельній грі.
Лукашенко та його генерали заперечують участь своєї армії в бойових діях на українській території, підкреслюючи, що там немає “жодного білоруського солдата”. Можливо, що їхніх солдатів на українській землі справді немає. Але українська розвідка опублікували прізвища сотні білоруських льотчиків – офіцерів з бригади тактичної авіації, які бомбили українські міста. Поки що немає ні офіційних підтверджень, ні офіційних спростувань цього повідомлення. Відомо лише, що у переважній своїй більшості білоруські військовослужбовці не бажають воювати з Україною, й їх інтенсивно обробляють проросійські пропагандисти. Наразі відомий факт, що через кордон з Білорусі до Волинської області перейшов білоруський десантник, який відмовився воювати з українцями і так намагався уникнути кримінальної відповідальності за відмову.
Білоруська опозиція агітує військовозобов’язаних осіб уникати мобілізації, щоб не перетворитися на “гарматне м’ясо” у цій брудній війні проти українського народу. ЗМІ повідомляють про активні дії білоруських партизан, які виводять з ладу залізниці, перешкоджаючи росіянам перевозити особовий склад, паливо, боєприпаси і все необхідне для ведення бойових дій на українській землі. Лукашенко погрожує їм надзвичайно суворими карами за такі дії.
Далеко не всі готові активно боротися проти кремлівських злочинців, навіть на антивоєнні мітинги виходить небагато людей. Є в Білорусі й ті, хто підтримує агресивну війну. Але більшість не бажає проливати свою кров за путінську маячню. Шкода, що білоруси не встигли остаточно сформуватися у сучасну політичну націю і зберегти справжню незалежність своєї держави. Нині їхню долю за них намагаються вирішувати російські окупанти. Свого часу білоруси згаяли свій шанс визволитися від “совкової” архаїки і перетворитися на сучасну демократичну державу – таку, як сусідня Литва. Нині у них панує відверто терористичний режим, який безжально розправляється з усіма своїми противниками і всіма засобами залякує мовчазну більшість.
Білорусь опинилась у такій пастці, в яку могли потрапити й українці, якби не скинули проросійського Януковича. Проти режиму Лукашенка введено суворі західні санкції, дію яких відчують практично всі громадяни Білорусі. Росіяни вже відчули, якими болючими є такі санкції. Не виключено, що їхня дія почне розхитувати і режим Лукашенка в Білорусі, і режим Путіна в Росії. А втрати, понесені росіянами в Україні, примусять громадян цих держав не лише задуматися над своїм майбутнім, але і активно сприяти змінам на краще у своєму житті, котрі неможливі при збереженні там нинішніх кривавих диктатур.
Ігор Буркут, політолог
peredplata
