Починаючи нинішню безумну війну, кремлівський карлик брехав про “необхідність денацифікації і демілітаризації України”, звинувачуючи нас у своїх гріхах. Режим, встановлений Путіним у Росії, дуже подібний на запроваджений нацистами в Німеччині у 1933 році. Але в Україні нічого подібного немає – тут демократичним шляхом обираються влада. Впродовж 2000-2022 років на президентській посаді змінювалися один за одним Кучма, Ющенко, Янукович, Порошенко, Зеленський. А у Кремлі на троні весь цей час сидів один “лідер російської нації”. То хто має свого фюрера – ми чи вони? Україна за цей час не розв’язала жодної війни, натомість Москва вдарила по Грузії й відторгла від неї Абхазію і Південну Осетію, втрутилася у війну в Сирії на стороні диктатора Асада, захопила український Крим і розв”язала війну на Донбасі. Українці не мають ні до кого територіальних претензій, натомість московити намагаються захопити не лише колишні радянські республіки, але вже прагнуть і світового панування. То хто ж тоді нацист?
Значить, під “денацифікацією” у Кремлі насправді мають на увазі денаціоналізацію українців. Путін любить просторікувати про те, що “українці і росіяни – один народ”. Раз “один”, то українців за цією логікою необхідно позбавити всіх тих рис, які відрізняють їх від північно-східного сусіда. Насамперед – мови і культури. Звідси й вся істерія навколо “статусу російської мови в Україні”, і всі крики про “репресії проти російськомовних”. І шалена ненависть до багатьох явищ української культури, намагання зобразити їх “вторинними, примітивними, селючними”. А визнаних у світі українських діячів культури насильно записати “росіянами” і відірвати їх від українського коріння.
Але кремлівські денаціоналізатори не можуть зрозуміти, що психологія українців і росіян докорінно відрізняється. Для українця найвищою цінністю є свобода, за яку він готовий битися до останнього. А для росіянина найважливішою є держава та її правитель, і він готовий виконувати будь-який наказ “царя-батюшки”. Як кожен московит був “холопом його царської величності” – від боярина до останнього нещасного смерда, так і в сучасній РФ “лідер російської нації” може розправитися з усіма, у кому вбачає хоч якусь загрозу для своєї влади.
Такими ж “холопами” кремлівські зверхники хотіли бачити й українців, тому полізли на нас, щоб підкорити своїм великодержавним фантазіям. Але наштовхнулися на несподівано могутній опір, і почали зав’язати у війні, до якої виявилися неготовими. Тому вдалися до жахливих воєнних злочинів, намагаючись до смерті налякати українців і примусити нас здатися. Проте тільки розлютили наших воїнів, які не шкодують власного життя, щоб захистити своїх близьких від звірячих виродків.
Яку долю Путін визначив українцям, світ побачив на прикладі міст, що методично руйнуються російськими ракетами, бомбами, снарядами. Справжній геноцид агресори розпочали проти населення славного Маріуполя. Майже 500-тисячне місто опинилося в облозі, у ньому не вистачає продовольства і навіть питної води, зруйновані лікарні й вбито багато медиків. Люди помирають від ран, від голоду і спраги. Окупанти не пропускають у місто гуманітарну допомогу, заважають евакуюватися мирним громадянам. Вони отримують садистську насолоду, спостерігаючи за муками звичайних людей, їм байдуже, що гинуть діти і вагітні жінки. Видно, що перед цими мерзотниками стоїть завдання – знищити якомога більше українців, “звільнити місце для переселенців з Росії”.
У 1932-1933 рр. московський режим знищив мільйони українців штучним голодом, а на місце загиблих від Голодомору завіз своїх холопів. Під час Другої світової війни Україна також понесла величезні людські втрати, тож сюди Москва у черговий раз відрядила своїх “вірних слуг”. Їхні нащадки на Донбасі у 2014 році долучилися до російських диверсантів полковника Гіркіна-Стрєлкова і розпочали криваву авантюру, яка нині переросла у велику війну. Маємо зрозуміти – мета Москви полягає у знищенні українства як такого, перетворення України на холопську Малоросію, в якій назавжди будуть забуті слова “свобода” і “воля”.
Але мерзотники прорахуються і цього разу. Геноцид – найстрашніший злочин проти людства, і кара за нього не має строку давності. Путіна вже відкрито називають у світі “воєнним злочинцем”, і відповідальність за скоєне він неодмінно понесе. Українці же вистоять у цій важкій боротьбі, чим прискорюють безславний кінець злочинного путінського режиму. Путіну доведеться або сідати на лаву підсудних у Міжнародному трибуналі, або подихати від отрути і кулі в голову, як його попереднику Гітлеру у такому ж смердючому бункері.
Ігор Буркут, політолог