А все почалося з Москаля. З народного депутата України Геннадія Геннадійовича Москаля, котрий на веб-конференції в редакції газети «Час» зробив кілька сенсаційних викриттів, що стосуються сучасної влади у Чернівецькій області. Москаль сказав, що «смотрящим» на Буковині є Василь Продан, а партія регіонів є повним лузером, і вона разом з комуністами веде нашу країну до повної економічної, фінансової і соціальної катастрофи. Після цих слів Москаля українські та міжнародні інформагенції почали цитувати генерала, Інтернет-ресурси за лічені хвилини рознесли новини на всі континенти.
В області почали говорити про владу і її партію регіонів тільки у негативних тонах. Цього не міг терпіти очільник області Михайло Папієв. Його вірний цюра (джура) Георгій Галиць швидко придумав новий інформаційний привід, аби відволікти увагу від сенсаційних викриттів Москаля. Вже зранку на нараді з губернатором була розіграна перша дія політичної комедії двох акторів і тисяч лохів. Тоді Папієв сварив кого треба і не треба за мости і дороги. Нарешті він урік: «Можливо, хтось стомився і не може чи не хоче працювати? Прошу підняти руки!».
Галиць, перший заступник Папієва, першим підняв руку. За ним потягнув десницю і начальник від лісів. Хтось замість руки підняв вуха. Хто що має, те й піднімає.
Цю інформацію швиденько розповсюдили серед тих, кого треба, «злили» її у деякі ЗМІ. У Галиця навіть брали інтерв’ю. Він збиткувався з журналістів. Пропонував їм мінятися місцями праці. Але про свою відставку активно мовчав. Тобто він спровокував кого треба на нараді. Це – перше. А по-друге, перевів на якийсь час інформаційну увагу людей від Москаля на ОДА. Навіть не помітивши того, що сам себе викриває, Галиць з цинізмом говорив журналістам:
— Ви плануєте подати у відставку? — запитав журналіст.
— Це була абсолютно непринципова ситуація. Я навіть не знаю, чому її так сприйняли. Я читав в Інтернеті. Шок. Стурбованість… Гадаю, це спричинено відсутністю актуальних тем для ЗМІ. Це навіть не конфлікт. Я, наприклад, взагалі на це не звернув би увагу.
Губернатор навіть не коментував ситуацію. Та їм не вдалося відволікти увагу людей від тих сенсацій, які нардеп Москаль видав газеті «Час».
За кілька днів почалася друга дія політичної комедії «Як на Буковині лохів розводили».
Не встигли люди ще переварити ті інформаційні посили, які наповнили наш край у ці дні Великого Посту, як за кілька годин знову пішов великий злив інформації. Це сталося напередодні сесії обласної ради. Увечері перед сесією стало відомо, що голові облради Михайлові Гайничеру сам губернатор Папієв запропонував відставку. За самовільну здачу посади Гайничеру обіцяли гарантії якогось там працевлаштування, матеріальні блага і т.п. Спочатку Михайло Іванович був шокований. Потім щось собі ще «виторгував». А насамкінець, десь близько півночі дав добро.
Не знаю, що там за ніч сталося. Але на ранок Гайничеру категорично відмовився грати у ті ігри, які йому пропонували режисери з ОДА. Він у відставку не подав. Тепер у шоці вже був Папієв. Він зумів перейти до іншого сценарію і разом з фракцією ПР в облраді зірвав сесію. Здоровомислячі люди говорять, що ще не бачили такого, аби з сесії втікала депутатська більшість. Та як з’ясувалося, ця більшість уже не підконтрольна ані Папієву, ані його оточенню. Губернатор хапається за останню соломинку. Кого він вибрав за солому?
Івана Орестовича Шилепницького. Колишнього голову облради, якого спочатку за зраду Юлія Тимошенко вигнала з ВО «Батьківщина», а на цій сесії, де мав би відступити Гайничеру, Шилепницький сам вийшов з фальшивої фракції ВО «Батьківщина». Тим самим уже двічі відступив. Чи, може, вступив?.. Як би там не було, а Папієв голосно і з викликом запросив Шилепницького на каву до себе.
Отож варіант виборів головою облради Миколи Харабари провалився. Причиною цього може бути передчасний витік інформації про оборудки ПеРдолят при владі на Буковині. Хто його вчинив? Сам Харабара? Гайничеру? Чи Галиць? Після інформування людей могло статися все, і фракція ПеРдолят розкололася у своїх вподобаннях. Там не всі одностайно підтримують кандидатуру генерал-майора міліції, заслуженого юриста України Миколи Харабари. Відсотків 15-20 готові голосувати за Михайла Березовського. І ніхто не бачить у кріслі голови облради Галиця. Тож передчасний витік інформації завадив Харабарі стати головою облради. Це можливо.
З іншого боку, настоятель Банченського монастиря Михайло Жар (Лонгін) також міг втрутитися у ситуацію в останній момент. Якщо так сталося, то ми маємо велику небезпеку. Всім відомі прорумунські позиції Жара із Банчен. Тим паче, як писала газета «Час», отець Лонгін має румунське громадянство. А Гайничеру довгий час працював на різних посадах у Румунії. Чи могла сусідня держава вплинути на політичні розклади на Буковині? Могла. І зробила це через свого адепта з Банчен. Не забуваймо, що серед депутатів облради є чимале румунське лобі на чолі з помічницею нардепа Попеску Аурікою Божеску.
Для цього лобі напіврумун Гайничеру значно прийнятніший за українця Харабару.
І насамкінець, первинні регіонали дали бій вторинним. Тим, хто ще вчора був есдеком, а нині на чолі з Папієвим вирвав владу з рук тих, хто у ПР з перших днів створення.
Як би там не було, а Миколу Харабару «спалили» зі всіх боків.
Гайничеру має час і можливість ще поторгуватися за свою відставку. І Папієву треба буде з цим рахуватися. Інакше він втратить останній бастіон, який стримує просування донецьких у Чернівецьку область.
А те, що вони уже у нас, сумніву нема. Більше того, вихідців з Донбасу призначають на посади без врахування думки губернатора і ПеРдолят буковинських. Недавно таким чином був призначений начальник УМВС Демидов. Він відразу відрізав від Папієва великий шмат бюджетного пирога, коли розпочав справи проти головного управління капітального будівництва. Велика частина грошей уже потекла іншим руслом, а не тим, куди її спрямовувала досі влада. Папієву навіть був би вигідний Харабара на посаді голови облради для того, аби нейтралізовувати міліцейські спроби упорядкувати бюджетні потоки.
Далі ще тривожніша новина сколихнула Буковину і особисто Михайла Папієва: начальником управління Міндоходів (сюди входять митниця і податкова) призначено вихідця з Донецької Макіївки Олексія Тімарцева. З губернатором цю кандидатуру не погоджували.
— А це свідчить про те, що думка Михайла Папієва у столиці нікого не цікавить, — так коментує останнє призначення народний депутат України від ВО «Батьківщина» Максим Бурбак. – Адже він мав би рекомендувати місцеву кандидатуру. Але й головний податківець області Козловський не був місцевим. Якщо губернатор має вагу – з ним погоджують кандидатури, якщо ні – то призначають, не питаючи думки.
Складається враження, що візантійщина у місцевій політиці веде губернатора до ослаблення позицій. Спочатку Чернівці не бажали підпорядковуватися. Потім «Рідне місто» підсунуло свиню Папієву на довиборах обласного депутата. Згодом обласна рада і її керівництво відбилося від губернаторських рук, що спричинило розкол у фракції ПеРдолят. І насамкінець, Михайла Папієва «обложили» донецькими силовиками. За таких несприятливих умов для цієї влади доводиться думати, як зберегти місцевих керівників. Бо інакше прийдуть донецькі, які нам влаштують замість Карпат терикони, а замість візантійщини запровадять донбасівщину. Щоправда, хрін за редьку не солодший. Та все ж наш хрін нам рідніший за їхню редьку.
Петро КОБЕВКО
Світлина amurpress.ru
peredplata
