Поки журналісти та громадські активісти аналізують здобутки та недоліки дворічної дії закону «Про доступ до публічної інформації», в Чернівцях чиновники вирішили його виконати по-своєму. Так, ще 24 травня 2011 року Чернівецька міська рада затвердила «Перелік відомостей з обмеженим доступом». Підписаний заступником міського голови з питань діяльності виконавчих органів Олександром Паскарем. Документ був чинним до кінця травня 2013 і містив близько 130 пунктів відомостей, інформації, даних з обмеженим доступом, які містять службову інформацію.
ЧЕТВЕРТИЙ ПУНКТ — ВТАЄМНИЧУВАТИ МОЖНА ВСЕ
Родзинкою цього Переліку був пункт №4, який мав такий вигляд: «Керівники виконавчих органів міської ради можуть, виходячи із змісту питання і конкретної ситуації, присвоювати документам гриф «Для службового користування» і поза межами цього «Переліку» та робити винятки із нього».
Виходячи з такого формулювання, керівники виконавчих органів міської ради могли на свій розсуд визначати чи є документ з обмеженим доступом, чи ні.
ПЕРЕЛІК – ОПЛОТ РАДЯНСЬКОЇ ЗАКРИТОСТІ
Перелік відомостей з обмеженим доступом – це оплот радянської закритості в європейському місті Чернівці. Так вважає експерт Інституту Демократизації та Розвитку Вадим Міський.
– Таку кількість порушень законів – «Про інформацію», «Про доступ до публічної інформації», «Про регулювання містобудівної діяльності», Кримінального кодексу, – в одному двосторінковому документі ще варто було пошукати. Слід зазначити, що «Перелік» прийняли вже після набуття чинності Закону України «Про доступ до публічної інформації» (мало того, він прийнятий на його виконання, – ред).
Найбільш кричущим, на думку експерта, є той факт, що «Перелік» дозволяв будь-якому керівнику на власний розсуд присвоювати документу гриф «Для службового користування»: відповідно, такі документи опиняються недоступними для громадян. Звісно, це суперечить Закону «Про доступ до публічної інформації», який не дозволяє обмежувати доступ до документів, а лише до інформації (ст.6 п.7 Закону), наприклад, персональних даних. Ці дані слід заштрихувати у відповіді на запит, проте сам документ повинен залишатись доступним, навіть незважаючи на гриф «Для службового користування». А у випадку з «Переліком», службовці користувалися незаконно наданими їм широкими повноваженнями.
ВСЬОМУ «ПЕРЕЛІК» ГОЛОВА
Експерти Інституту Демократизації та розвитку запитували в Чернівецької міської ради копії документів, що підтверджують витрати міськради на чемпіонат барменів Буковини у 2013 році, що відбувся в Чернівцях. Та у відповідь документ так і не надали. Відмову, за підписом заступника голови Чернівецької міської ради Петра Ротара, мотивували тим, що «інформація стосовно надання копій документів, що підтверджують фінансове сприяння у проведенні ХІІ чемпіонату барменів Буковини, відноситься до переліку відомостей з обмеженим доступом та не підлягає поширенню для користування іншими особами». Тому експерти звернулись до прокуратури, оскарживши як факт ненадання інформації на запит, так і сам «Перелік». Однак в прокуратурі відповіли відпискою: «раз гриф стоїть – значить обмеження доступу дозволяється».
Місцеві журналісти також вже мають досвід отримання неправомірних відмов у наданні публічної інформації. Так, 29 березня 2012 року, з метою підготовки публікації, журналіст CorruptUA звернулась до Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради із запитом, в якому просила надати відкриту за порядком доступу інформацію, а саме: список людей, котрі отримали на певних землях міста ділянки під будівництво і на яких підставах (рішення сесії тощо). В наданні інформації було відмовлено, бо, за словами директора Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин В. Ніконова, то є конфіденційна інформація. При цьому, розпорядник інформації не вказав, на якій підставі ці документи є обмеженими у доступі.
Правда, чиновнику, схоже, і не треба було нічого вигадувати. Бо ж в тому «Переліку» чорним по білому було написано, що керівники самі собі визначають якою є за доступом інформація. Тільки після оскарження відмови до в.о. голови Чернівецької міської ради, була отримана запитувана інформація (за підписом того ж заступника голови міськради Петра Ротара). Тоді заступник міського голови завірив, що «порушення допущено вперше і злого умислу в діях і помислах (!, – ред.) директора департаменту при підписанні відповіді на Ваш запит не встановлено».
Та вже за рік, коли журналіст CorruptUA поцікавилась, хто та на яких підставах (місце в черзі, пільги, рішення комісій тощо) за останні два роки отримував ордери на отримання квартири від Чернівецької міської ради як безкоштовне житло, мені знову відмовили. Тепер у відмові за підписом начальника відділу обліку, розподілу та приватизації житла Департаменту ЖКГ Чернівецької міської ради Василя Гураля йшлось, що запитувані дані захищені Законом України «Про захист персональних даних». Тобто, чиновник знову скористався незаконною можливістю уникнути відповіді, завдяки розробленому Переліку та 4 пункту.
За допомогою Олександра Бурмагіна, медіа-юриста Інституту розвитку регіональної преси, відмова була оскаржена, а запитувана інформація надана. Була здійснена перевірка й начальнику Департаменту ЖКГ вказано «про недопущення в подальшій роботі надання неповної інформації у випадку її запитування».
ПРИКРИВАЮЧИСЬ ПУБЛІЧНІСТЮ
А все почалось з вільного тлумачення Закону України «Про доступ до публічної інформації» юридичним управлінням Чернівецької міської ради і розроблення ними цього злощасного «Переліку» відомостей з обмеженим доступом.
У відповіді Чернівецької міської ради за підписом вже іншого заступника міського голови Василя Тимофєєва на запит йдеться, що той «Перелік» було підготовлено юридичним управлінням, вчитайтесь, «на виконання статті 9 Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Однак, в статті 9 всього три пункти, в яких ні словом не згадується про надання права чиновникам на власний розсуд визначати доступ до документів.
Але в міській раді переконували, що «перелік відомостей з обмеженим доступом був підготовлений на підставі Законів України «Про доступ до публічної інформації» (http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2939-17), «Про захист персональних даних» http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2297-17, «Про місцеве самоврядування в Україні» http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80, постанови Кабінету Міністрів України від 27 листопада 1998 року № 1893 «Про затвердження Інструкції про порядок обліку, зберігання і використання документів, справ, видань та інших матеріальних носіїв інформації, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави» (http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1893-98-%D0%BF) та інших законодавчих актів, якими регулюються відносини з питань надання інформації». Про «інші законодавчі акти» не знаємо, бо вони не вказані, але в перелічених у відповіді законах та постанові ми не знайшли можливості для посадових осіб, передбаченої четвертим пунктом Переліку. Мало того, в зазначеній постанові Кабміну йдеться, що «Переліки відомостей, які містять службову інформацію, затверджуються міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями» (як бачимо, про органи місцевого самоврядування тут не йдеться). Про начальників департаментів, управлінь, відділів Чернівецької міської ради, які можуть його доповнювати, змінювати тощо там ні слова.
ТАКИ КОРУПЦІЯ?
Згідно статті 16 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції», в тому числі посадовим особам органів місцевого самоврядування забороняється відмовляти фізичним або юридичним особам в інформації, надання якої передбачено законом; надавати несвоєчасно, недостовірну чи не в повному обсязі інформацію, яка підлягає наданню відповідно до закону. Про те, який плацдарм для порушення цієї норми антикорупційного законодавства давав один маленький пункт в чотири рядочки Переліку відомостей з обмеженим доступом, можна собі тільки уявити.
«Сам факт перевищення службових обов’язків і приховування інформації не завжди можна розцінити, як корупцію, – зазначає Вадим Міський. – Адже поняття «корупція» виникає там, де є неправомірна вигода для держслужбовця чи пов’язаної з ним особи. Проте, дозвіл самовільно всупереч закону приховувати документи про розподіл держкоштів чи обмеження доступу до генплану міста може бути не тільки плацдармом, а й стимулом для корупції. Разом з тим, навіть за відсутності неправомірної вигоди і корупційної складової, неправомірна відмова чи неповне надання інформації є адміністративним правопорушенням (ст. 212-3 КУпАП) і тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від 25 до 80 неоподатковуваних мінімумів».
Наскільки нам відомо, проблеми з подібними переліками є не тільки в Чернівецької міської ради, а й в багатьох інших органах місцевого самоврядування, виконавчих органах влади по Україні. Тому питання наведення ладу та приведення у відповідність до законів таких документів на часі.
ЩАСЛИВИЙ КІНЕЦЬ
29 травня 2013 року, коли матеріал готувався до публікації, стало відомо, що за клопотанням Інформаційно-правового центру «Наше право», розпорядженням в.о. Чернівецького міського голови скасовано перелік відомостей, які становлять інформацію з обмеженим доступом. А також викладено в новій редакції порядок забезпечення доступу до публічної інформації, якою володіє Чернівецька міська рада (http://city.cv.ua/portal/f/r/r-2013-147-r.doc).
Міська рада закріпила чітку і прозору процедуру віднесення публічної інформації до службової, повідомляють в ІПЦ «Наше право».
Так завершилось дворічне існування незаконного розпорядження. Якби не зусилля громадського сектору, то цей «документ» міг ще довго бути зразком «відкритості» для місцевих можновладців.
Джерело та світлина \”CorruptUA\”
peredplata
