обласної державної адміністрації
Михайлу Миколайовичу Папієву
Чернівецького відділу Союзу українок
Звернення
Шановний Михайле Миколайовичу!
Громадськість Буковини занепокоєна повідомленням в ЗМІ про приїзд до нас глави Російської православної церкви – патріарха Кіріла.
Відомо, що найбільше храмів на Буковині було збудовано в часи австро-угорської окупації. Тоді тут була Автокефальна Православна Церква, Буковинсько-Далматинська митрополія, очолювана митрополитом Євгеном (Гакманом), нашим краянином, уродженцем с. Васловівці, нетлінні мощі котрого московська радянська атеїстична влада викинула із побудованого ним же Свято-Духівського собору. Тодішній директор Чернівецького кладовища Ведерніков розпорядився: \”Закопать под забором, надгробья не делать\”.
З 1944 по 1991 рік російські радянські окупанти не будували, а руйнували, розбивали наші церкви, монастирі, перетворювали їх на склади, магазини, клуби… Справжнє культове будівництво розпочалося в нас 21 рік тому, коли відродилася Українська Автокефальна Православна Церква на чолі з єпископом Данилом, нині Високопреосвященнійшим митрополитом Чернівецьким і Буковинським Київського патріархату.
Московський патріарх не визнає нашу рідну Церкву Київського патріархату, називає її неканонічною, розкольницькою, наче не знає, що в 988 році Київська Русь (не Московська, якої ще на світі не було) прийняла християнство. А коли Київські князі і ченці християнізували північні племена угро-фінів, предків нинішнього святійшого патріарха Московського, то їхні князі, а потім царі самовільно відокремилися від Київської митрополії, Церкви-матері, і були 141 рік розкольниками, неканонічними, як вони називають нині Київський патріархат.
У 1686 році Москва за хабар (акт симонії) поглинула Київську митрополію, і сьогодні виходить так, що дочка, Московська церква, старша за матір – Київську церкву, і називає її неканонічною.
Якби московський гість їхав до нас з добром, з наміром вибачитись і покаятись за всі злочини, заподіяні Україні, українському народу, його співвітчизниками у попередні роки, визнати УПЦ Київського патріархату і українську мову богослужбовою, ми б вітали його так, як зустрічали і вітали Вселенського Патріарха Варфоломія Першого та Папу Римського Івана-Павла Другого.
Господін же Кіріл унадився в Україну будувати, як він каже, \”русский мір\”, тобто російський, в Україні. Його приїзд збудить громадськість, викличе протести, неспокій серед людей.
Просимо Вас, шановний Михайле Миколайовичу, зупиніть цю біду, не дайте московському патріархату знущатися над почуттями буковинців. У нас є кому святити чи благословляти створене і збудоване нашим народом, є кому піклуватися буковинськими сиротами. Мир і спокій серед людей дорожчий понад усе, навіть понад \”русский мір\” гостя з Москви.
З повагою до Вас це звернення підписують такі громадські жіночі організації:
Чернівецький відділ Союзу українок
Ліга українських жінок
Всеукраїнське товариство імені О.Теліги
peredplata
