Головнокомандувач ЗСУ генерал Валерій Залужний дав велике інтерв’ю Дмитру Комарову. Окремі його фрагменти увійшли до документального проєкта журналіста «Рік», який показали 24 лютого — на річницю початку повномасштабного вторгнення.

Ввечері 12 травня у мережі опублікували повне відео розмови із Головнокомандувачем.

Chas News зібрав найголовніші тези Валерія Залужного із його першого інтерв’ю українським медіа.

Про підготовку росіян до війни

«Російська Федерація — це країна, де воєнна наука, я вважаю, розвинена на досить високому рівні. Підходячи до такого питання як здійснення повномасштабної агресії проти України, підготовка до нього і планування цих заходів здійснювалося комплексно».

«Планувалася ця операція досить детально. Навіть війська, які готувалися до ведення наступальних дій, кілька разів помінялись. Вони проводили навчання, проводили співвідношення і бачили, що такий варіант не підійде. Після цього відбувалася заміна і далі планувалися наступні кроки з тими частинами, які прибували. Це і нас заплутувало, і давало можливість їм набрати найбільш ефективний результат» .

Про голову Генштабу рф валерія герасимова

«В росії є одна людина, воєначальник, якого я постійно читаю. Зараз його не публікують, але мені цікава його думка, як військового. Це генерал герасимов. Він сильний, підступний, непередбачуваний. Одним словом, це сильний ворог, якого нам, військовим, треба поважати задля перемоги».

Про підготовку України до повномасштабної війни

«Я в голові аналізував всі можливі дії. Інколи ставало дуже-дуже важко, але все це спонукало мене і мій колектив, Генеральний штаб, зокрема командувачів, шукати варіанти, яким чином діяти в таких умовах».

«На кінець лютого, мабуть, ми вже вичерпали усі можливості із нашої фантазії. Що можна було зробити ще, ми робили, потім перевіряли наскільки воно ефективно. Приходили до висновку, що це рішення не є ефективним,  воно мінялося, знову відпрацювання повного комплексу, знову оцінка, знову негативний результат.

І таким чином пройшли до того, що це був величезний комплекс заходів. Бригада могла переміститися від Закарпаття в Київську область, Херсонську область і врешті-решт опинитися в Одеській».

«Проведений великий комплекс, який дозволив повністю змінити конфігурацію протиповітряної оборони, внаслідок чого зберегти цей потенціал, який зберігається досі. Ми колись зможемо про це розповісти більш детально».

Про стратегію ЗСУ на початку вторгнення

«Наш варіант полягав у тому, що ми мали у найкоротший термін нанести противнику максимальних втрат, випустити з нього кров для того, щоб він відмовився від подальших дій на більшій території України. І це спрацювало. Ми вимушені були, навіть за рахунок залишення певної частини території витягувати противника, відтягувати його тили, відтягувати його резерви і просто його палити в тих місцях, де техніка зупинялася і чекала, коли через дві доби приїде до них заправлятися».

Про відмінності у стратегії України та росії

«Вони загарбники. Вони йдуть, щоб знищити наші домівки, вбити наших жінок, вбити дітей, зробити так, щоб ця земля ніколи не була родючою. Ось таку тактику вони використовують. Найгірше, що я знаю, що в них є для цього можливості – зробити саме так. У нас дещо інша тактика і дещо інша стратегія. Витрачати уйму боєприпасів, щоб зруйнувати свою власну інфраструктуру, нам немає сенсу. Ми рахуємо кожен снаряд, кожну міну і кожне людське життя. Тому намагаємось діяти ось так, а вони діють, як орда».

Про перший день повномасштабної війни

Генерал розповів, що 24 лютого запам’яталося йому двома моментами. Перший — телефонні розмови з усіма командувачами, які відповідали за певні ділянки.

«Або я йому казав, що почалося, а він казав — я зрозумів. Або командувач мені доповідав, що вже розпочалися якісь дії, що він виконує. Це було дуже коротко. Я казав — тримайся, ти знаєш, що робити», — згадав він.

Другий момент — ранковий дзвінок з-за кордону від людини.

«Буквально о 5 годині ранку я отримав телефонний дзвінок від людини, яка мені була не дуже приємна. Дзвінок був з-за кордону. І ця людина попросила у мене пробачення», — розповів Залужний.

Далі, за його словами, почалися командирські будні — «з нервами та безсонними ночами».

Про мету росіян

«Стратегічна ціль Росії, на мою думку, полягала у тому, щоб знищити українську державність як таку. Мабуть вони розраховували на те, що зайдуть організованими колонами, люди зустрінуть їх з хлібом-сіллю і на цьому українська державність закінчиться».

«Станом на сьогодні вони свідомо з рф їдуть сюди, щоб свідомо вбивати саме українців, саме вбивати. І сутність цієї війни полягає у тому, що якщо зараз ми не вб’ємо цього ворога, то будемо знищені ми. Бо вони прийшли свідомо, хоч і несуть зараз шалені втрати, в тому числі на Донецькому оперативному напрямку, в районі Бахмута, але все одно йдуть вбивати українців».

Про сльози під час війни

«Будучи головнокомандувачем, мені не хочеться зізнаватись у якихось слабкостях, але я людина. Одного разу я плакав, коли мама шукала свого сина. Він був пілотом вертольота і літав у Маріуполь. Поки я з нею переписувався, у мене була надія, що він все ж таки живий і все буде добре. І в один момент мені доповіли, що він, на жаль, загинув, його немає».

Про перемогу

«Наша перемога однозначно – звільнення усієї окупованої території України. Вся територія має бути звільна. Але цього замало. Україна як держава має зробити усе, щоб все що відбулась і розпочалось 24 лютого ніколи не повторилось. Це має бути відбудована така військова інституція, яка ніколи не дасть можливість росіянам повторити все».

Коли настане перемога і закінчиться війна

«Поки що багато чого не вистачає. І я бачу, як можливо це зробити. Бачу, що для цього необхідно зробити. Але знаю точно, що до перемоги ще дуже і дуже великий і складний шлях. Я сподіваюся, що Бог буде на нашому боці, і перемога обов’язково буде за нами».