Volodymyr Viatrovych
80 років тому у цей день українські та польські повстанці сіли за стіл переговорів. Ті, хто ще нещодавно стріляли один в одного, зрозуміли, що їх взаємна ненависть готує перемогу для комуністів – ворога, що хоче знищити їх обидва народи.
Тому не лише домовилися про припиненя взаємної боротьби , але й пішли далі – розгортаючи співпрацю, провели кілька збройних акцій проти спільного ворога. Найвідомішою стала атака на місто Грубешів весною наступного 1946 року.
В історії українців і поляків багато важких сторінок взаємної ненависті, яку ми напевно ще довго будемо памʼятати. Але важливо не забувати і про здатність наших предків, навіть безпосередніх учасників протистояння, домовлятися і боротися разом.
«У цій боротьбі за волю і незалежність особливу роль можуть і повинні відіграти поляки та українці. Не тільки тому, що живемо поруч і що є кровно спорідненні, а також тому, що взаємно допустили проливу крові наших народів, з чого користали тільки інші». Мар’ян Големб’йовський, керівник Замойського інспекторату АК-ВіН, учасник антиукраїнських акцій весною 1944 року на Холмщині, ініціатор та організатор переговорів з УПА в 1945-1946.
На фото учасники переговорів з боку УПА та АК, 21 травня 1945, присілок Жари села Люблинець Новий, Холмщина.
Сподіваюся, що колись ця дата відзначатиметься в Україні та Польщі на державному рівні.
peredplata
