Найбагатшого чоловіка України підозрюють у тому, що він підтримує сепаратистів, щоб домогтися від нової влади поступок
Звісно, усi повiдомлення про те, що \”вистава про сепаратизм\” у Донецьку та Луганську вiдбувається за прямого сприяння олiгарха країни Рината Ахметова, у його головному офiсi намагаються ретельно спростовувати.
Мовляв, Ринат Леонiдович завжди виступав \”за цiлiснiсть країни\” i \”нiколи не пiдтримував\” полiтичних екстремiстiв.
Втiм у ніч з минулого понеділка на вівторок, завдяки анонімному відеооператору, все таємне стало явним: пiд час нiчної зустрiчi iз сепаратистами у Донецьку мiльярдер, не знаючи, що його знімають на камеру, доволi чiтко окреслив свою справжню позицiю. Найцікавіше, що вона абсолютно протилежна змісту заяв, які й досі поширюються від його імені. Якщо не брати до уваги ненормативну лексику і звороти \”на фені\”, найцікавіше можна передати стисло.
У розмові з озброєними диверсантами, що захопили місцеву облдержадміністрацію, Ахметов прямо заявив, що у разi штурму будiвлi вiн \”буде разом\” з ними.
Уявiмо, що Білий дім у США захоплюють терористи. А приїжджає, скажімо, Білл Гейтс, і каже, що він \”буде разом\” із терористами, якщо поліція наважиться звільнити будівлю. Таке уявити важко. З терористами і диверсантами у всьому демократичному світі розмова коротка — роззброєння і суд.
Справдi важко уявити, щоб людина, яка цінує своє місце у суспільстві, яка заробила свої статки загалом чесним шляхом, наважиться спічувати чи, тим бiльше, висловлювати підтримку терористам. А Ахметом це зробив. І лише завдяки випадку, це випливло назовні.
Що ж могло керувати Ахметовим у цій ситуації? Мабуть, розуміння того, що принциповий прокурор може почати ставити непрості запитання. Ахметов — не Білл Гейтс, йому треба ще пояснити суспільству походження своїх статків. Особливо їх стрімке накопичення за останні чотири роки, під час правління Януковича. Саме тому Ахметов міг відчути, що загнаний у глухий кут, у пастку.
Що може чекати найбагатшу людину країни, якою може бути лінія його захисту, чи постане питання про персональну відповідальність Ахметова, якого багато хто вважає головним фінансистом режиму Януковича? Про це – у розмовi з директором Бюро регiональних проблем Iгорем Решетнюком та полiтологами Олегом Завадовським i Андрiєм Балою.
— Чи є прямі пiдстави сьогоднi говорити про те, що за дiями сепаратистiв справдi стоїть Ринат Ахметов?
I. Решетнюк: — На мою думку, це вже доконаний факт. Пригадуєте, як Янукович лiтав до Путiна перед самiтом у Вiльнюсi, а потiм вiдмовивсяпiдписувати євроасоцiацiю? Та от тепер рiзнi джерела стверджують, що наприкiнцi березня цього року Ахметов таємно зустрiчався у Москвi з президентом Росiйської Федерацiї Путiним. I нинi ми бачимо наочнi результати цiєї зустрiчi на вулицях Донецька та Луганська. Таке собi дежа-вю. І хоч Ахметов усе спростовує, після оприлюднення запису його розмови із сепаратистами сказаному ним довіряти важко.
Звiсно, цi подiї в Донецьку та Луганську могли плануватися Кремлем та виконуватись агентами росiйських спецслужб. Однак Ахметов мiг би все зупинити одним телефонним дзвiнком, бо має цілковитий контроль над областю. Вiн цього не зробив, а тому вiдповiдати за кровопролиття мають не лише росiйськi екстремiсти та обдуренi ними мiсцевi люди, а й особисто Ахметов.
О. Завадовський: — На причетнiсть цього олiгарха до заворушень на Сходi, зокрема у Донецьку, вказує й те, що саме захоплюють сепаратисти.
Наприклад, агресивнi молодики захопили офiс компанiї \”IСД\”, яка належить нинiшньому губернаторовi Донецька Сергiю Тарутi. Адже Тарута, як вiдомо, є не лише ставлеником нової влади на Донеччинi, а й давнiм бiзнесовим конкурентом Ахметова.
Крiм того, вони конфлiктують уже не один рiк i на полiтичному грунтi: свого часу Тарута пiдтримав на президентських виборах Вiктора Ющенка, а Ахметов, як вiдомо, поставив на Януковича.
Захоплюють будiвлю СБУ, де призначають нових керівників. Але жодного разу не захопили мерію, де сидить людина Ахметова!
Тому тут усе шито бiлими нитками. Чому на Днiпропетровщинi, якою керує Коломойський, цiлком протилежна ситуацiя? Ще недавно там буйно квiтнув сепаратизм, а нинi вiдбувається справжнє сафарi на так званих туристiв Путiна. Усiм давно вiдомо, що у схiдних областях усе вiдбувається за велiнням мiсцевих олiгархiв.
А. Бала: — Справдi, можливостей у Ахметова в Донецьку не менше, а може, i бiльше, анiж у Коломойського. Та й досвiд у нього з урегулювання конфлiктних ситуацiй досить великий – териконiв у Донбасi, як i ранiше, предостатньо. Крiм того, вiн контролює кордон, мiсцевих силовикiв, розгалужену мережу бандюкiв, тож здатний був будь-якої митi зупинити цю криваву вакханалiю.
Тому всi цi його аморфнi заяви на тлi практичної бездiяльностi слiд розцiнювати не iнакше, як зраду. А, зважаючи на умови воєнного часу, це зрада у квадратi. За часiв молодостi Рината Леонiдовича за таке свiтила розстрiльна стаття
— А навiщо Ахметову з його мiльярдами вся ця вистава про сепаратизм?
О. Завадовський: — У такий спосiб Ахметов намагається продемонструвати Києву, що саме вiн є iстинним господарем Донбасу i може з власного бажання й далi проливати кров або ж припинити це.
Основна мета олiгарха – змусити нинiшню владу дати гарантiї щодо недоторканностi його бiзнесу та активiв в Українi.
I. Решетнюк: — Так, занурюючи схiд країни у криваву бiйню, Ахметов аж нiяк не має на метi передати Донбас у лоно Росiї. Вiн переживає лише за свою безпеку, гарантувати яку йому може тiльки федералiзацiя країни. Адже саме федералiзацiя забезпечить Ахметову можливість і далі прокурорiв та мiлiцiонерiв призначати за парканом Ботанiчного саду в Донецьку, де мiститься головний офiс \”хазяїна\”.
Пiсля арешту Фiрташа Ахметов зрозумiв, що вiд ока Фемiди не сховаєшся нi у США, нi в Європi, де в нього будинки вартiстю 200 мiльйонiв доларiв. Тож вiн вiдчув себе загнаним у глухий кут, коли Донбас став для нього останнiм форпостом. I за цей форпост Ахметов готовий битися до кiнця. Тим бiльше, що його особистi iнтереси тут збiгаються з iмперськими амбiцiями Путiна.
А. Бала: — До речi, не варто також забувати i про те, що хорошi стосунки iз Росiєю для Ахметова є архiважливими. Бо в людей з його найближчого оточення там налагоджений серйозний бiзнес — як-от кондитерськi пiдприємства Бориса Колесникова.
Та й у Ахметова у РФ є чималий iнтерес. Зокрема, йому належить Марiупольське пароплавство та порт в Азовському морi, через який вивозять металургiйну продукцiю його пiдприємства. А пiсля того, як Керченська протока де-факто перейшла пiд контроль росiян, без лояльнiстi до \”бiлокам\’яної\” Ахметову аж нiяк не обiйтися
— Хто може ситуативно пiдтримувати Ахметова в цій ситуації?
О. Завадовський: — Попри змiну влади, \”хазяїн Донбасу\” i далi володiє величезним адмiнiстративно-силовим ресурсом. Як стверджують очевидцi, саме тамтешнi мiлiцiонери вели \”тiтушок\” на штурм будiвель СБУ та прокуратури. Саме вони вiддавали на розтерзання гопникам тих, хто наважувався закликати до територiальної цiлiсностi України. Саме вони пiд керiвництвом народних депутатiв вiд Партiї регiонiв координували в\’їзд на нашу територiю автобусiв iз так званими росiйськими туристами i розселяли їх у готелях. А знаєте, чому сепаратисти штурмували донецьку СБУ? Бо головою обласного управлiння, не спитавши дозволу Ахметова, у Києвi посмiли призначити колишнього керiвника служби безпеки корпорацiї, яка належить уже згаданому Тарутi.
I. Решетнюк: — Мiсцевi суди, прокуратура, податкова адмiнiстрацiя також вважаються ледь не приватною власнiстю Ахметова. Усю iмперiю олiгарх успадкував, пiдтримавши на виборах 1999 року кандидатуру Леонiда Кучми. Iмперiя ця навiть мала свою iдеологiю, яку пропагували на центральних телеканалах одiознi депутати-регiонали.
Я вже не кажу про цiлу приватну армiю бойовикiв кримiнального угруповання \”Люкс\”, котре, як вважається, перебуває пiд повним контролем донецького олiгарха. Як стало вiдомо, члени цього угруповання не лише постачали зброю сепаратистам, а й працювали у щiльнiй зв\’язцi з росiйськими диверсантами.
— Ахметов повинен вiдповicти за цi дiї, чи з ним, як закликають окремi полiтики, все ж треба домовлятися?
А. Бала: — Я думаю, що настав час покласти край кримiнальнiй олiгархiї. За це стояв Майдан, за це гинули хлопцi з Небесної сотнi. Зрештою, про необхiднiсть усунення олiгархiв в Україну iдуть чiткi сигнали iз Заходу. Не так давно, наприклад, швейцарська прокуратура провела обшук у тамтешньому офiсi Ахметова. А це, як свiдчить приклад з уже заарештованим Фiрташем, може стати початком кiнця некоронованого донецького iмператора.
Тенденцiя чiтка i проста: олiгархи, якi розкрадали Україну пiд патронатом диктатора-утiкача, розглядаються правосуддям захiдних країн як головний об\’єкт для антикорупцiйних розслiдувань. I Україна – як найбiльш зацiкавлена держава – повинна до них негайно долучитися.
Решетнюк: — Так, Ахметов разом iз Януковичем найбiльше пограбували країну, дiлячи спершу Донбас, а потiм й усю Україну та перетворюючи її на мафiозний анклав. Як стверджують експерти, половина активiв донецького олiгарха насправдi належить Януковичу та його синам. Бо Ахметов i Янукович – це єдине цiле, що формувалося у \”лихi\” 90-тi на уламках чужого бiзнесу та кровi конкурентiв, на кшталт розстрiляного 1996 року Євгена Щербаня.
Та й нинi, замiсть того, аби пiдставити плече країнi у важкий для неї час, Ахметов формально обмежується порожнiми заявами, а на практицi сприяє iноземнiй iнтервенцiї. Настав час для найбагатшого українця вiдповiсти i за попереднi, i за теперiшнi дiї, бо розмiнною монетою у цiй грi може стати державнiсть України
— Якою має бути, на вашу думку, ця вiдповiдальнiсть?
О. Завадовський: — Я вважаю, що час переговорiв та умовлянь минув. Якщо Янукович повинен нести кримiнальну вiдповiдальнiсть за тотальну корупцiю i вбивства людей, то такi, як Ахметов, – щонайменше полiтичну. Їх потрiбно позбавити усякого впливу на полiтику, а пiдприємства, якi вiн набув у перiод царювання Януковича, реприватизувати.
Решетнюк: — Чому тiльки за перiод Януковича? Варто копнути i глибше. Пiсля перемоги Помаранчевої революцiї у 2005 роцi iз занедбаних шахт Донеччини пiдняли понад 50 трупiв, якi виявилися жертвами злочинного угруповання \”Люкс\”. Слiдство тодi вийшло не лише на деяких виконавцiв, а й замовникiв цих злочинiв. Утiм, несподiвана дружба, що виникла мiж тодiшнiм Президентом Ющенком та прем\’єром Януковичем, завадила розгортанню масштабної кримiнальної справи.
Сьогоднi нiщо не заважає новiй владi поновити цю справу. Якщо причетність Ахметова слідство підтвердить, то покарання має бути вiдповiдним i жорстким – в\’язниця. Без усiляких сентиментiв. Таке покарання має стати уроком як для майбутнiх поколiнь, так i влади нинiшньої, аби уберегти її вiд спокуси вiдновити старi корупцiйнi схеми.
Юрiй ГРИЦИК
Експрес
peredplata
