Василь Філіпчук: «Кордони з Європою мають бути прозорими і відкритими»

Василь Філіпчук: «Кордони з Європою мають бути прозорими і відкритими»«Відкриття міжнародних пішохідних пунктів на україно-румунському кордоні має стати першочерговим завданням влади». У цьому переконаний буковинський дипломат та політик, голова правління Міжнародного центру перспективних досліджень Василь Філіпчук.

Вільне пересування громадян, які мешкають в 30-кілометровій прикордонній зоні, має стати головним елементом транскордонного співробітництва між Україною та Румунією. Буковина є унікальним регіоном, який має багату традицію та історичний досвід співпраці із Румунією. Незважаючи на велику кількість румунських громад на Буковині, українці обмежені у своєму пересуванні та русі в прикордонних територіях. Кордон України з Румунією має протяжність 950 км.
На Буковині існує лише один пішохідний перетин кордону «Порубне-Сірет» в Глибоцькому районі. До прикладу, польсько-німецький кордон більш ніж удвічі коротший — 450 кілометрів. Коли Польща проходила інтеграційний процес, у поляків з німцями було близько 30 піших пунктів пропуску. Є різниця? Звісно, вільний рух громадян, товарів, капіталу та послуг є головною умовою транскордонної співпраці між країнами. Тому першочерговим завданням влади є відкриття піших переходів на кордоні «Румунія-Україна», позаяк залізничне, автомобільне, морське, поромне, повітряне та інші види сполучення через державний України здійснюються лише у пунктах пропуску.
Особливо важливим наразі є відкриття пішохідного пункту в районі «Красноїльськ – Вікову де Сус». Стара бухарестська дорога є давнім коридором співпраці між румунським і українським народами. Тому відкриття цього переходу є надважливим для мешканців селища Красноїльськ та наближених сіл. Особливо з огляду на те, що більшість його мешканців розмовляють румунською та багато з них є етнічними румунами. Дані про кількість населення трохи відрізняються: офіційно це близько 9 тис. жителів, самі ж красноїльці називають цифру в 11 тисяч.
Таких місць як Красноїльськ, що мають територіальну близькість, культурну і лінгвістичну спорідненість з Румунією, на Буковині є чимало.
Тому на шляху євроінтеграції нашого регіону влада центральна і місцева мають створити максимальні умови для співпраці між нашими народами та етнічними групами. Буковина має стати зразком європейської інтеграції. Відкриті й прозорі кордони – це завдання №1 для влади, і громадськість повинна вимагати якомога швидшого його виконання.
Довідково (редакція):
Пункти пропуску поділяються на:
• міжнародні (для пропуску громадян та транспортних засобів усіх держав);
• міждержавні (для пропуску громадян України та громадян суміжних держав, а також транспортних засобів, що їм належать);
• місцеві (для спрощеного пропуску громадян України та громадян суміжних держав, які проживають в прикордонних областях (районах), а також транспортних засобів, що їм належать).