Путін згоден згубити \”Газпром\”, щоб нашкодити Україні

Готовність Путіна не просто використати, але й втратити свою \”газову зброю\” для того, щоб нашкодити Україні, свідчить про те, що надій на мирне врегулювання російсько-українського конфлікту поки немає пише \”Еспресо\”.

Путін згоден згубити "Газпром", щоб нашкодити Україні

Повідомлення про те, що в \”Газпрому\” виникли труднощі з будівництвом \”Сили Сибіру\”, не стало повною несподіванкою. Чутки про те, що економічна доцільність мегапроекту викликає сумніви, а його реалізація перетворює \”Газпром\” на сировинний придаток Китаю, циркулювали давно. Проте намір вищого керівництва Росії використовувати проект для підтримки власного іміджу до подібних розмов явно не стимулював.

Один з топ-менеджерів \”Газпрому\” навіть поплатився роботою за необачний коментар про те, що роботи по будівництву \”Сили Сибіру\” зриваються, і затримка із запуском газогону складатиме не тижні чи місяці, а роки.

І ось сьогодні виплила скупа, уривчаста й неповна інформація про те, що з будівництвом \”Сили Сибіру\” виникли явні проблеми. Безумовно, якби вони були не надто серйозними, керівництво Росії зробило б все можливе, щоби подібні розмови не кидали тіні на \”велике майбутнє\” російсько-китайської дружби.

Суть проблем – наступна. Будь-який великий проект в Росії можуть реалізовувати тільки особисті друзі Путіна. Тому великими газопроводами займалися, в основному, дві фірми \”Стройгазмонтаж\” Аркадія Ротенберга та \”Стройтрансгаз\” Геннадія Тимченко.

Але з \”Силою Сибіру\” такий підхід небезпечний, вважають в Росії.. Тому що і \”Стройгазмонтаж\” і \”Стройтрансгаз\” – під санкціями. Через що вони не можуть імпортувати необхідного обладнання. Зокрема, техніку американської Caterpillar і американського виробника зварювальних комплексів CRC-Evans. А будувати потужні бульдозери та якісні зварювальні автомати в Росії, схоже, розучились.

Не спрощує ситуацію і той факт, що для будівництва потрібні значні фінансові ресурси, бо оплачувати роботу \”Газпром\” збирається тільки після її виконання, а доступ до західних капіталів на даний момент закритий – і відкриватись в досяжному майбутньому не збирається.

Тому гігантський газопровід б\’ють тепер на невеличкі шматки-лоти, щоб залучити до будівництва не тільки \”правильних\” гігантів капітального будівництва, але й простих смертних. Поки призначають і перепризначають аукціони, спливають місяці, а газогін як не будувався, так і не будується.

Хоч не факт, що і дрібніші проекти стануть сильно бажаним шматком для російського бізнесу. Бо зважаючи на фінансову ситуацію самого \”Газпрому\” і на його \”особливий статус\” в Росії, всі розуміють, що коли газопровід буде збудований, а грошей в \”Газпрому\” для оплати роботи випадково не знайдеться, то це будуть проблеми будівельників, а не газовиків.

Таким чином проект вартістю в 770 мільярдів рублів, що мав стати зримим свідченням здатності Росії переорієнтовуватись на нові ринки, може стати зримим свідченням нездатності Росії реалізувати крупний проект без західних грошей і технологій. Про можливий вплив зриву будівництва на імідж \”Газпрому\” говорити ніби і не доводиться.

Чи може Путін допомогти \”Газпрому\”? Відповідь, скоріше за все, позитивна. Бо судячи з готовності будувати \”Турецький потік\”, єдина мета якого – позбавити Україну транзиту російського газу за будь-яку ціну, кошти на проекти подібного масштабу в російській казні ще є.

Але він цього не робить, віддаючи гроші на антиукраїнський геоекономічний проект.

В результаті, геополітичне трактування всієї ситуації виходить вкрай невтішне – і не тільки для російського газового гіганта, але й для України. Бо якщо Путін готовий пожертвувати не просто інтересами – а ледве не самим існуванням \”Газпрому\” виключно для того, щоби завдати економічний удар по Україні, це означає, що він готовий рішуче на все, і \”за ценой не постоит\”. Це означає, що скорого миру не буде. Це означає, що Україні потрібна не тільки фінансова допомога, але й зброя.

А нам залишається сподіватися, що суть цього путінського руху належним чином оцінять у владних коридорах. При чому як у Києві, так і у Вашингтоні.

peredplata