Чесноти і шахрайства фрау Меркель у розігруванні \”української карти\”

Чесноти і шахрайства фрау Меркель у розігруванні "української карти"

Меркель дотримала слова, яке вона вчора дала Порошенку…
Вона сьогодні зателефонувала до Володимира Путіна і в сотий раз попросила використати його «вплив на сепаратистів у східній Україні» для забезпечення дотримання \”Мінських угод\” і припинення вогню. Вона сказала, що від Володимира Путіна залежить подальший прогрес у врегулюванні ситуації в східній Україні, дотримання домовленостей щодо припинення вогню та надання спостерігачам ОБСЄ необмеженого доступу до всієї території конфлікту.

Що їй відповів Путін – наразі не відомо. Також не відомо наскільки Петро Порошенко задоволений наповненістю цієї телефонної розмови двох лідерів. Особисто для мене – це облудна видимість миротворчої діяльності і видимість того, що Меркель іще якось може впливати на процес. Хоча всі розуміють, що її зірка на міжнародному небосхилі невпинно гасне. І слава Богу.

Звісно, мені можуть заперечити і заявити, що якби не пані Меркель, то російска армія вже дійшла б до Києва, а то й до польського кордону. Проте, мабуть мало хто знає, що саме вона, Ангела Меркель підсовувала Петру Порошенку ідею Віктора Медведчука щодо федералізації України. Перші заяви про федералізацію пролунали з офісу Меркель в березні 2014 року. Задовго до Донбасу. А коли Петро Порошенко відкинув таку пропозицію – вона сказала: \”гаразд, нехай це буде децентралізація\”.

Чимало людей щиро дивується: яким чином колишній Глава АП часів Кучми, кум і персональний друг Володимира Путіна – Віктор Медведчук став членом Контактної переговорної групи? Не повірите, Медведчук – це креатура Ангели Меркель. У мене записаний кожний хід цієї гри: Середа, 25 червня 2014. Канцлер Німеччини Ангела Меркель запропонувала офіційно зробити лідера \”Українського вибору\” Віктора Медведчука посередником для забезпечення діяльності Тристоронньої контактної групи, до якої вже входять Кучма, Зурабов і Тальявіні. Як повідомила прес-служба глави Української держави, Порошенко та інші учасники розмови погодилися з цією пропозицією Ангели Меркель.(http://www.pravda.com.ua/news/2014/06/25/7030140/).

Чи потрібно довго думати-гадати, хто попросив Ангелу Меркель запропонувати кандидатуру Віктора Медведчука для роботи Контактної групи? Питання риторичне.

Чому США не долучаються до роботи \”Нормандської четвірки\” щодо виконання \”Мінських домовленостей\”? Таке питання часто лунає в парламентському, журналістському та політико-аналітичному середовищах. Не зовсім так – США намагаються тиснути на Росію, аби вона припинила воєнну агресію в Україні, але останнім часом Америка робить це напряму, оминаючи офіційний Київ. Крім того велика частина американських політиків, аналітиків та експертів уникають словосполучення \”Мінські домовленості\”. Вони вважають, що виконання \”Мінських домовленостей\” неможливе і навіть згубне для України, це план Путіна у доведенні України до політичного самогубства.

Скажімо, старший науковий співробітник Американської ради зовнішньої політики Стівен Бланк вважає, що Путін досяг межі своїх можливостей в Україні. Відновлення обстрілів а потім знову дипломатичні маневри, припинення вогню, знову відновлення обстрілів і знову дипломатичні перемовини… Така циклічність немає кінця і свідчить про одне – Путін торгується. Він залякує керівництво України й дає зрозуміти: якщо ви не будете грати на моїх умовах – ви одержите військову загрозу, економічну війну, гібридну війну, інформаційну війну, терористичні атаки в тилу України, агентів розвідки, енергетичну ізоляцію і таке інше. (http://ukrainian.voanews.com/media/video/blank-pro-minsk/3172175.html#)

Тут також слід зрозуміти, що Росія не може продовжувати активні військові дії через відсутність економічного потенціалу. Тому Путіну наразі вигідний заморожений конфлікт, щоб також економічно вимотувати Україну й змушувати її піти на політичне самогубство – надати частині Луганської та Донецької областей автономію. Тоді ці території контролюватимуться Росією, але могтимуть втручатися у справи цілої України та впливати на офіційний Київ.
Дотримання \”Мінських угод\” – це утопія. \”Мінськ – 2\” не можливо виконати без втрати Україною територіальної цілісності і суверенітету, переконаний Стівен Бланк. І не тільки він, чимало аналітиків Атлантичної ради США також не радять Україні йти на компроміс з Путіним. Київ повинен вимагати повне виведення російських військ з Донбасу без надання йому будь якого особливого статусу, чи якихось привілеїв, обезброєння бойовиків-сепаратистів, відновлення контролю над кордонами України та повернення Криму.

Яким чином втілити ці вимоги в життя? Насамперед забути про \”Нормандський формат\” переговорів і зробити його якомога ширшим: за участі США, Великобританії, сусідів України та міжнародних організацій: ЄС і НАТО.

Ростислав Демчук, вл.кор. газети \”ЧАС\” у Брюсселі