Українська збірна здобула 11 медалей.
Станом на сьогодні, 21 серпня, українська збірна має 11 медалей на літніх Олімпійських Іграх у Ріо-де-Жанейро: дві золоті, п\’ять срібних і чотири бронзових нагороди. В української збірної є шанси на ще одну медаль. За бронзу у вільній боротьбі ще битиметься Валерій Андрійцев.
Україна цього року відрядила найменшу команду за весь час участі в Іграх. Про це йдеться в сюжеті програми ТСН.Тиждень. Відрядили в умовах війни, коли держава більше змушена витрачати на фронт, а не на спорт. В умовах кризи. В умовах, коли українських спортсменів намагаються перекупити інші, багатші країни. Тому кожна з цих медалей має подвійну вагу.
Остання доба перед закриттям Олімпіади принесла особливо багато добрих новин.
Бронзові призери Олімпіади, каноїсти Тарас Міщук та Дмитро Янчук – 20 днів у Ріо-де-Жанейро. Але все, що вони бачили, – це тільки робота.
\”Окрім олімпійського містечка та цього стадіону, ніде не були. У нас ще все попереду, будемо зараз гуляти, кокоси, пляж, статуя Ісуса Христа\”, – ділиться планами бронзовий призер Олімпіади Тарас Міщук.
Дебютанти Олімпіади, які принесли першу в історії України медаль у каное-двійці на Олімпійських Іграх, прості та скромні хлопці. Тарас – із Дубна Рівненської області, Дмитро – із Горішніх Плавнів на Полтавщині. Вони принесли першу нагороду найуспішнішого медального дня України на Іграх. Але її могло би й не бути, якби не натхнення від олімпійського чемпіона Юрія Чебана, який надихнув своїм досягненням спортсменів.
\”Ми зрозуміли, що немає нічого неможливого. Просто головне – іти до своєї мети і добитися того, чого прагнеш. Добитись того, до чого ти готувався\”, – говорить бронзовий призер Олімпіади Тарас Міщук.
\”Хлопці – просто справжні атамани, козаки. Показали дуже гарний результат. Не за своїм вітром. Їхній вітер – це попутний, або по тихій воді. 100% було б тоді золото\”, – переконаний олімпійський чемпіон Юрій Чебан.
Хлопці щасливі від успішного дебюту і з радістю приймають подарунок від знімальної групи ТСН – перші в житті кокоси.
\”Дуже специфічний смак, але прикольно, подобається. Смак подібний до банана. Перший раз пробую\”, – каже Тарас Міщук.
\”Знаєте, як вода, тільки трохи солодше. Перший раз таке відчуття, що кокос п\’ю. Тільки по телевізору бачив таке\”, – ділиться Дмитро Янчук.
Уперше за увесь час перебування на Олімпіаді Ганна Різатдінова та її тренер Ірина Блохіна, або як її всі називають, Іріша, прийшли до Олімпійського парку. Хоча їхня зала розташована зовсім поруч. Молодий тандем підняв на ноги залу в Ріо та приніс другу бронзу цього дня. Сльози після такого дня було не втримати.
У Ганни три тренери – Альбіна й Ірина Дерюгіни та Іріша Блохіна, найближча, бо повірила в неї навіть більше, ніж Ганна сама в себе. І саме її слова під час виступів допомогли у боротьбі нервів.
\”Ти повинна отримати від цього максимальне задоволення, ти можеш прокинутися і зробити це уві сні. Але вийди і донеси це до всього світу, і в першу чергу до свого серця. Ти повір і зроби це з любов\’ю\”, – зазначила тренер Ірина Блохіна.
\”Я протягом усього перебування тут уранці молитви читала, ввечері-вранці. Правда, я розуміла, що моя совість чиста, я зробила максимум, щоб Боженько допоміг мені в цьому\”, – говорить бронзова призерка Олімпіади Ганна Різатдінова.
Різатдінова – єдина призерка, яка не втратила предмет, зауважує Ірина Дерюгіна. До слова, Ірину Іванівну чи не вперше за багато років не бачили поруч зі спортсменкою на Олімпіаді. Все тому, що тренер відійшла в тінь, аби був результат.
\”Моя донька більш спокійна, більш витримана, ніж я, більш врівноважена. І в них якась уже гармонія, вона трохи спокійніше на Аню діє\”, – пояснює Ірина Дерюгіна.
Альбіна Дерюгіна, яка виховала низку призерок Олімпіад для України, відзначає бійцівські якості Різатдінової, завдяки яким українка виборола бронзу. І окремо пишається внучкою, яка прислухається до порад.
\”Я дуже задоволена, що внучка бабусі не сказала, що йди й тому подібне. Тому що всі вважають, що ти у віці, я говорю, хто вам сказав, що я у віці?\”, – говорить Альбіна Дерюгіна.
Родинне коріння є і в результаті срібного медаліста, успішного українського дня в Ріо, Павла Тимощенка. Третю медаль суботи Україні приніс представник сучасного п\’ятиборства. Це справжні супермени, бо, здається, спортсмени цього виду спорту можуть все. Фехтування, їзда верхи, плавання, стрільба та біг – це тим, чим займається Тимощенко вже 20 років.
\”Я не міг не закохатися, я народжений у цьому виді спорту. Мій батько – п\’ятиборець. Я народився і знав, що таке п\’ятиборство, я його любив і люблю зараз\”, – наголошує срібний призер Павло Тимощенко.
За рік до Олімпіади після здобуття звання чемпіона світу в 2015-му, Тимощенко зламав ногу на тренуванні. І тільки завдяки високому професіоналізму зумів підготуватися до Ріо так, щоби увійти в призи.
\”Складно собі уявити, коли ти тільки що був на коні, а тут уже внизу, лікувався і треба щось ще подолати, ти не знаєш, що тебе чекає\”, – згадує срібний призер Павло Тимощенко.
Три медалі, здобуті за один день, підняли дух всієї збірної, яка в Ріо показала вполовину менший здобуток, аніж на попередніх літніх Олімпіадах. Але тим і цінніші нагороди та характер, завдяки якому вони були вибороті. Поки їх 11, але останній день змагань тут ще не закінчився.
Ярослава Шумик
peredplata
