На кордоні з Кримом побудували дамбу, що повністю відрізає півострів від дніпровської води.
На Північно-Кримському каналі збудували нову дамбу, яка перекриває воду для Криму.
Перший етап будівництва нової споруди в районі Каланчака Херсонської області обійшовся в 35 мільйонів гривень. Виконано 90 відсотків необхідних робіт, а на завершення знадобиться ще близько 12 мільйонів гривень.
Дамба не тільки не пускає воду до Криму, але й забезпечує поливом фермерські угіддя. Площа зрошуваних земель у Каланчацькому та Чаплинському районах збільшиться на 13 тисяч гектар, розповіли в Херсонській облдержадміністрації.
\”Перший етап завершено. Продовження – це створення інфраструктури. Лебідки, чергові приміщення, охорона\”, – пояснив головний інженер управління Північно-Кримського каналу Володимир Охапку.
При цьому біля дамби є заслінка, яку в будь-який момент можна відкрити, щоб подати воду на півострів.
Вперше українська влада відрізала Крим від прісної води навесні 2014 року, це стало першим етапом блокади півострова. Корреспондент.net згадує, як це було.
Водна блокада Криму
Північно-Кримський канал був побудований у 1961 – 1971 роках, починається з Каховського водосховища і доходить до Керчі. Довжина каналу становить майже 403 кілометри.
Північно-Кримський канал є сезонним, і до 2014 року забезпечував водопостачання півострова з березня до листопада.
В кінці березня 2014 року Арсеній Яценюк, який займав пост прем\’єр-міністра, заявив, що Київ не розглядає можливості припинення постачання води в Крим, але Росія повинна за це платити.
Москва відповіла, що готова платити авансом за воду, але не може в силу політичних причин\”.
При цьому подача дніпровської води на Крим, за даними управління водних ресурсів півострова, скоротилася ще 4 квітня – до чотирьох кубометрів у секунду, за заявки 85.
Вперше після анексії Криму українська влада перекрила шлюзи Північно-Кримського каналу, який покривав більше 80 відсотків потреб півострова у прісній воді, 26 квітня 2014 року.
Київ посилався на неврегульованість цього питання в юридичній площині.
Кримська і російська влада скаржилися, що Україна порушує права людини в Криму, перекриваючи воду. Російський прем\’єр Дмитро Медведєв тоді назвав водну блокаду \”дрібним політиканством\”.
Наприкінці травня Україна завершила будівництво тимчасової гідротехнічної споруди обліку води в руслі Північно-Кримського каналу на його 91 кілометрі.
\”З метою достовірного обліку води для потреб Криму і забезпечення оптимального експлуатаційного режиму подачі води водокористувачам Херсонської області\”, – повідомляло Держагентство водних ресурсів.
До цього часу, як говорила українська влада, конкретних пропозицій від представників Криму щодо укладення договорів із водозабезпечення півострова, так і не надходило.
Кримським сільгоспвиробникам довелося з рису переорієнтуватися на кукурудзу і рапс.
На півострові почали бурити свердловини, у тому числі, законсервовані ще радянськими геологами. Також думали зайнятися опріснення морської води, але відкинули цей варіант.
У вересні 2014 року в Криму заявили, що українська сторона відкинула всі пропозиції влади Криму з постачання води на півострів щодо Північно-Кримського каналу.
\”Ми подали чотири пакети документів, які вони від нас вимагали. Це все тривало майже два місяці. І в підсумку нам було заявлено, що це питання має вирішуватися на політичному рівні. Тобто, як з господарюючим суб\’єктом, з нами працювати відмовилися\”, – говорила кримська влада.
Українська та російська влада так і не домовилися про постачання води у Крим. Пізніше почалася торгова блокада і припинення подачі української електрики на півострів.
Відзначимо, що в 2016 році Росія в Радбезі ООН підняла тему водної блокади Криму.
Виступаючи на засіданні РБ, перший заступник постійного представника РФ при ООН Петро Іллічов заявив, що \”цілеспрямовані дії київської влади порушують права людини і цілий ряд міжнародних гуманітарних норм\”.
На що постійний представник України в ООН Володимир Єльченко відповів, що \”деокупація Криму і Севастополя є логічним кроком до вирішення проблеми з водопостачанням півострова\”.
Тотальна нестача води в Криму відчувається досі, незважаючи на скорочення сільгоспугідь і кількості туристів, оскільки заходи російської влади несуть тимчасовий характер.
Крим вирішив проблему з водою?
Першим новину про нову дамбу прокоментував російський віце-прем\’єр із Криму Дмитро Полонський.
\”Не з\’їм, так понадкусую… Жителям Криму, у яких із водою давно все добре, залишається лише вкотре порадіти своєму поверненню додому\”, – сказав він українською мовою в коментарі Lenta.Ru.
Депутат Держради Республіки Крим Владислав Ганжара заявив, що введення дамби в експлуатацію не вплине на водопостачання півострова.
\”Республіка вже зараз повністю незалежна від України у плані водозабезпечення з боку Північно-Кримського каналу… Вода з Північно-Кримського каналу забезпечувала технічною водою північний схід півострова. Проте за минулі три роки у складі РФ у республіці було багато зроблено для того, щоб не залежати від Києва\”, – сказав Ганжара.
Москва раніше заявляла, що в Криму реалізований проект із використання підземних вод для організації водопостачання населення півострова.
Так, у вересні 2016 року завершилося будівництво трьох водозаборів, пробурені 36 свердловин, загальний обсяг подаваної води склав 195 тисяч кубометрів на добу.
Росія також планує до 2020 року прокласти магістральний водовід до Керчі протяжністю близько 220 кілометрів. Вважає, що він вирішить проблему з водопостачанням східних регіонів півострова, де проживають 400 тисяч осіб.
На сьогодні Сімферополь живиться від трьох водосховищ природного стоку: Сімферопольського, Аянського і Партизанського. Заявляється, що вони заповнені на 80 відсотків, і стоки з гір продовжують надходити.
Що стосується Південного берега Криму, то на 78 процентів заповнене і Чорноріченське водосховище, яке забезпечує водою Севастополь та прилеглі до нього території.
Найбільш проблематичним залишиться забезпечення Східного Криму. Цей регіон отримує воду з декількох джерел – це Білогірське водосховище і два підземних водозабори в Нижньогірському районі.
За системою Північно-Кримського каналу, вода звідти перекидається в систему накопичувачів Східного Криму. Зараз Білогірське водосховище заповнене на 70 відсотків, але в проміжних накопичувачах, що живлять Керченський півострів, а також Феодосію і Судак, акумульовано вологи тільки на 21 відсоток.
Російська влада очікує, що запаси води збільшаться, оскільки в горах триває танення снігу.
Від перекриття Північно-Кримського каналу найбільше постраждало сільське господарство півострова.
Найбільше постраждало рисівництво, яке зараз повністю виведене із сівозміни. Кримські сільгоспвиробники переключилися на вирощування стійких до посухи культур – кукурудзи, соняшнику, ріпаку.
Однак у березні цього року російська влада заявила, що, незважаючи на запаси у водосховищах Криму – більші, ніж у цей же період 2016 року – жителі півострова можуть відчувати дефіцит води.
peredplata
