Всесвітній економічний форум і Україна

Всесвітній економічний форум і УкраїнаНаш власний кореспондент Ростислав Демчук передає з Брюсселя:

-Візит до Давоса бадьорості і нових сподівань не додав. Навіть навпаки. Бо коли перебуваєш у самій гущі важливих і динамічних міжнародних подій – не завжди можеш збагнути вповні усю їх логіку. Збагнути об\’ємно і системно. Відволікають емоції та інші побічні ефекти. А вже відхекавшись, вгамувавши емоції, зручно вмостившись перед комп\’ютером у себе вдома можеш спокійно і зважено все проаналізувати. І ось що надумалось. По суті, першим і водночас завершальним акордом візиту Петра Порошенка в Давос стала його нічна зустріч з директором-розпорядником МВФ Крістіною Легард. Відтак можна було розвертатись і повертатись до Києва й не ганьбитись та не мозолити людям очі. Месидж простий, як двері: не буде Антикорупційного суду, згідно з домовленостями – не буде грошей. Причому, не буде ні від кого: ні від МВФ, ні від ЄС, ні від Європейського інвестиційного банку… Ні від кого!

Всесвітній економічний форум і Україна

Але і це ще не повна картина нашого найближчого майбутнього. Саботуючи створення Антикорупційного суду, Петро Порошенко тим самим ще й заморозив цілу низку міжнародних проектів та ініціатив. Ми вже навіть не згадуємо про \”План Маршалла для України\”. Йдеться про 5 млрд Євро щорічної підтримки реформ, які мають бути спрямовані на розвиток української економіки протягом 2017 – 2020 років.

Отже, виходить, що створення Антикорупційного суду настільки дошкуляє Петру Порошенку, що він готовий плюнути і на позики МВФ, і на \”План Маршалла\”, і на безвіз, і на Україну, і на її безталанний народ.

Відтак нам потрібно добре зрозуміти й усвідомити, що до нових президентських виборів і виборів у ВР Україна є і буде всього-навсього об\’єктом спостережень з боку Заходу. Не більше.

З цією владою ми втратили не лише Крим і Донбас. Ми втратили довіру наших західних союзників і партнерів, ми втратили довіру у МВФ, втратили довіру у ЄС і США, втратили низку економічних ініціатив: План Бернара-Анрі Леві (2014), План Тімоті Гартон-Еша (2014), План Бундестагу Німеччини (2016), Ініціативу Литовської Республіки (2017), План Маршалла для України … Що далі?