Сергій Костаков, який відсидів у СІЗО за безпідставним обвинуваченням, покинув Україну і просить політичного притулку в європейській державі.
Сталося це через майже півтора роки судової тяганини, яка на сім місяців позбавила чоловіка волі. А у нього на утриманні перебувають батьки та донька. Безкінечні судові засідання, а також сама ситуація з правами людини в Україні змусила чоловіка залишити родину, батьківщину і проситися до іншої країни. Бо тут йому правди шукати ніде.
І так звичайний представник середнього класу, котрий заробляв на життя ізоляцією труб, став біженцем. За те, що одного разу, під час виступу підприємців, висловив свою громадянську позицію. Того дня він просто прийшов підтримати колег. А в результаті його обвинуватили у пошкодженні автівки, котру він не чіпав. Відсидів сім місяців. Майже рік суд допитував свідків обвинувачення. Настала черга свідків захисту. Уже очікувався вирок. Родина Костакових готова була до його оскарження. Готові були йти і до Европейського суду з прав людини. Однак…
Все змінилось, коли Сергію почали погрожувати тим, що, мовляв, його «вже чекають на зоні». Це стало останньою краплею, й чоловік змушений був втікати.
Нам вдалося поспілкуватися з дружиною пана Сергія – Іриною Костаковою. Вона розповіла, що наразі чоловік залишив фільтраційний табір, де перебував більше місяця. Винаймає квартиру. Фінансово та організаційно йому допомагають українці тієї країни, куди він змушений був виїхати (пані Ірина просила поки не називати країну).
Тому наразі найбільшим очікуванням родини є те, що Сергію нададуть притулок. Адже повернутися — для нього означає ув’язнення, бо він порушив підписку про невиїзд. Що ж стосується перспектив отримання ним політичного притулку, то тут рано щось говорити. Адже разом з ним уже півроку притулку очікують ще двоє українців-біженців.
Наразі ж родина Костакових не розглядає варіанту виїзду до нього. Адже донька у Києві навчається на третьому курсі в столичному вузі. Та й не хочеться покидати свою Батьківщину. І сам Сергій не планує цього робити.
— Ми віримо в те, що влада зміниться і ситуація в країні теж. І не ми поїдемо до Сергія, а він повернеться в Україну. А поки ми щодня спілкуємось через соціальні мережі. І дуже сумуємо.
— Чи не відчуваєте Ви небезпеки стосовно Вас та Вашої родини?
— Поки ще нічого такого не було. У крайньому випадку тоді вже будемо розглядати можливість виїзду.
Чергове ж судове засідання у справі Сергія призначене на 25 квітня. Та, зрозуміло, самого обвинуваченого на ньому не буде.
До речі, у пошкодженні плитки на Майдані звинувачується ще семеро активістів, котрим загрожує до 3 років позбавлення волі.
Шкода, що небайдужі люди, які прагнуть змін і не бояться відстоювати свої погляди та інтереси, змушені покидати Україну.
Нещодавно притулку в Литві попросив журналіст Анатолій Шарій (проти нього порушено дві кримінальні справи). Також чекає на отримання притулку й директор компанії ProstoPrint Денис Олейников, знаний за випуском футболок з написом «Спасібо жителям Донбасса…\”.
Окрім того, 24 березня невідомі викрали і жорстоко побили громадського активіста та співзасновника Інтернет-видання «Дорожній контроль» Ростислава Шапошникова. Він фіксував та виставляв в Інтернет факти здійснення працівниками правоохоронних органів (переважно ДАІ) порушень законодавства. Про тиск заявляють і лідери афганських ветеранських організацій після минулорічних подій (восени 2011 року близько 3 тисяч афганців штурмували верховну раду).
Доборолась Україна…
Надія ВІРНА
peredplata
