“Котрийс з урєдників, ни дай Боже, ни пошпанувавси запамнєтати українського слова, би йго «замудра» голова ни пукла, єк ме прєтати май бірше розуму…”
В зв’язку із затягуванням розгляду питання щодо надання гуцульській мові статусу регіональної Геннадій Москаль звернувся з відкритим листом гуцульською мовою до народних депутатів України.
Злоті та срібні, чемні!
Не раз вашя балаканина таменьки, у тотій з…верхній раді, нам, ади, – дес! А чьо? Бо то, шо мож зробити просто, ви там так вімішієте, так скаламутите, шо вже замість «приємного потічька» ревом бурлит повінь і то течет ни в долини д людем, а назистріть д\’горі – д вам. Тий тота «повінь» ни обтікає ніц, а валом валит усьо живе, гий на кінци світа…
Вибачєйте, нагадали-сми, шо наш парлямент ухвалив такий закон, аби кождий в державі говорив и писав по-своїму. Гий хтос комус заважєє говорити!.. Ади мені ші ніхто рот не затикав! А чьо-сте зважилиси і так проголосували (?) – то аби догодити, би котрийс з урєдників, ни дай Боже, ни пошпанувавси запамнєтати українського слова, би йго «замудра» голова ни пукла, єк ме прєтати май бірше розуму. А шо за тим дурна трата державних коштив, котрих і так бракує на кождім кроці, шо при тому плекаєси лиш сусідна держава Росія – то най тут западе, єк ни рідне!.. Йо, біршости ни рідне, бо-сте обертаєте народом, єк чюжим! Але люди добре виді, хто чюжий і шо пошукує… Війдіт на дорогу и спитайте: хто з простих людий пофалит вас за це? Скажіт, шо цей закон змінив на ліпше в щоденному житю? Хіба на сварку і розвал держави. А тепер покрутіт собі в голові: кому то тра? Ади видпочівают у нас з Луганскої области, з Дніпропетровскої: сміютси и збиткуютси з цего закона. Так шо нема потреби людем на рівній стежці баки забивати.
Ади балакаємо з вами, пане депутати, а в души важитси, ци мнє вчуют в парляменті…
Але я так гадкую, шо в українскій державі одну мову маємо шінувати и плекати. Ми, гуцули, тримаємоси своїх обичаїв, ни раз нам за це штиркают и дуже прикро, шо по телевізії з Київа нас обзивают дикими. Навіть Руслана впокорила світ з нашими данцями, але спаськудила, шо то «дикі данці». Бігме ни тра шукати дикунів, а попробуйте самі так штудерно загуляти!
Каут, шо гуцули вирожєютси, шо мову єкмай стратили… Теперішна молодіж мало говорит ріднов, бірше по-літературному, але ни зрікаєси свого кореня. Нас віками розкігали, єк котюги, чужі держави: Румунія, Мадярщина, Польща, Чехія. Та ми водно трималиси купи. На послідному державному переписі інспектори ни позволєли записуватиси, шо ти гуцул, а шо – українец. Я такі ни послухавси тай написав «гуцул-украінец». И таких впертих, непокірних назбиралоси кілька тисіч, а насправді є кілька сот тисіч люду, а тому на переписах ни мают нам перечіти. …Мій первак, шо жиєт у селі Бистрому на Румунскім боці, кажет, шо уни в переписних листах записуютси гуцулами, шов Румунії гуцули вибирают окроме своїх депутатив, шо люцкі полонини и ліси повернули верьхівским. Чіму рідна українска держава до нас, гуцулів, мачухов обернулася?
Шє мій первак Дмитро з Румунії, єкий цего літа приїхав у гості, повістував, шо їх маржину купуют у Францію, Німеччіну та инчі держави по високій ціні. Бо худоба вигодовуєси на чістій паші и сіні, а в нас цего нема. А стає ші гірше ґаздувати. Веснов за бика платили по 18 гривень за живе кільо… Теперечки плата лиш одинайціть. Війт каже аби подавати документи на телєтко, шо за рік держава заплатит тисічу. А за дворічного бика украли бірше, єк 3 тисічі гривень. Та ші за літувані бика в полонині платити смих чотириста.
У горах кріза за дрива на зиму, бо лісу мало. Мете сміятиси, шо в заліснених горах… мало лісу. Але смійтеси з лісового ґаздівства, шо не годно так впорєдкувати роботу, аби тих дров ставало: таже нездорового лісу є доста і йго конче виметувати гет. Та й дриво тєжко притігнути дгорі дхаті. Багато горєн зимов гріло одну хату, гадаєчі одну кімнату, лєтриков. Але урід такі уталював ціни, шо мож голим лишитиси. Чіму лєтрику дешево продают за границу, а нам, горєнам, ни можут (ци ни хочут), дати помнєкшіні?..
Отакі невтішні гаразди, пане депутате. …За мовний закон такі раз нема шо казати, бо то пусте і пустєк, або кажім, воріг, йго придумав. І фертик! Цей закон моцно нашпанував нерви кождому з нас, але він не прижиєси і з чісом попуститси (мете видіти і згадаєте моє слово!). Але єк вже є, то мус штимуватиси д нему. Правда, ни лиш чісто гуцулсков, бо в українськім алфавіті бракує деєких букв до гуцупскої мови. …За Польщі нас уже бралиси заставєти говорити лиш по-польски, а за Черемошем наших побратимів-лиш по-румунски. Тий шо з того війшло? Ади втримали своє, знаємо їх мови, знаємо ші й російску, а поневолювачі лишилиси при своїм інтересі. Коли бізуєте, то повістуйте про нас, гуцулів, з високої трибуни.
…У нас колис парламентарів іменували послами, тимунь, шо вни були послані до влади людьми. А депутат у нас тотот, шо порєдкуєт уліті на полонині, шо, ади, кєруєт бутинарями у лісі. То є чьоловік від роботи.
З повагою,
народний депутат ВР України
VI скликання
Перший заступник голови Комітету ВР України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією
Г.Г. Москаль
peredplata
