\”Час\” завершує серію публікацій про минуле та сьогодення Фірташа. Це масштабне розслідування Мустафи Найєма з \”Української правди\”. В першій частині ми говорили про юність та молодість олігарха, в другій – про початок бізнесових справ в Чернівцях, в третій – про те, як саме Фірташ опинився біля газового крану України. Завершальною буде публікація про те, як Фірташ вершив газові справи на міжнародному рівні.
Лютий 2006 року. Москва. Володимир Путінпро RosUkrEnergo.
– Ось ви у Віктора Ющенка і запитаєте. Там 50 відсотків \”Газпрому\”, а 50 відсотків – української сторони. І я Віктору Ющенку так і сказав: \”Будь ласка, ми будемо тільки раді, якщо ваші 50 відсотків будуть заведені напряму на \’Нафтогаз України\’\”. Але це не ми зробили. Це зробила українська сторона. Кого вони завели на ці 50 відсотків під вивіскою Райффайзенбанка, я не знаю так само, як і ви. І \”Газпрому\” це невідомо. Повірте, на 100 відсотків вам говорю! Це українська частина! У них і запитуйте. Я Віктору Ющенку сказав: \”Заводьте туди напряму \”Нафтогаз України\”. Не хочете – давайте створимо інше підприємство\”. Вони не хочуть. Вони ж нам запропонували, щоб \”Росукренерго\” поставляло замість \”Газпрому\” газ в Україну. Ми погодилися. Для нас головне – формула ціни.
Скандальна репліка президента Росії так і залишилася без відповіді.
Необхідність в ширмі, роль якої довгий час виконував Raiffeisen Investment, виникла після того як попередницю RosUkrEnergo – компанію EuralTransGas виявилося простіше забрати з ринку, ніж довести громадськості, що вона ніяк не пов\’язана з Семеном Могилевичем.
Але це стало не тільки сухою поразкою піарщиків і прес-секретарів EuralTransGas. Відхід з ринку в такій формі раз і назавжди поставив \”людей Сєви\” на всіх, хто був пов\’язаний з EuralTransGas.
З часу зміни EuralTransGas пройшло трохи менше трьох з половиною років, але, здається, у RosUkrEnergo є всі шанси повторити долю свого попередника.
Арешт Семена Могилевича наприкінці минулого тижня викликав цілий сплеск публікацій з натяками на його причетність до бізнесу Дмитра Фірташа. Однак знайти прямий юридично оформлений зв\’язок між цими двома людьми в бізнесі практично неможливо.
Семен Могилевич ніколи не прагнув самостійно фігурувати як безпосередній засновник яких-небудь компаній.
Єдиний випадок, коли його ім\’я значилося в якості офіційного бенефіціарія, була офшорна компанія Arigon Company Limited (\”Arigon\”), зареєстрована на Нормандських островах (Channel Islands) у 1990 році.
Ця компанія фігурувала в знаменитій справі YBM Magnex – фіктивної компанії, акції якої протягом декількох років котирувалися на біржах США і Канади. Коли з\’ясувалося, що вся діяльність фірми була віртуальною, а її \”завод\” з обігом $20 млн. по виробництву магнітів і металевої продукції розташований у прибудові колишнього шкільного будинку, на компанію було подано позов на суму $150 млн. Це стало однією з найбільших афер ХХ століття.
У результаті розслідування, Семен Могилевич і його партнер Ігор Фішерман, який очолював YBM Magnex потрапили в список п\’яти найбільш розшукуваних ФБР кримінальних авторитетів.
З тих пір усі компанії, пов\’язані з паном Могилевичем, реєструються на фіктивних осіб.
Проте, існує кілька аргументів, за якими Дмитра Фірташа ще довго будуть підозрювати в співробітництві з Семеном Могилевичем.
Аргумент перший. Eural Trans Gas
Як уже говорилося в попередній частині, компанія Eural Trans Gas прийшла на зміну Ітері наприкінці 2002 року і продовжувала працювати за бартерною схемою постачань газу. При цьому новий посередник користувався послугами колишніх компаній, які обслуговували раніше Ітеру Ігоря Макарова.
У 2005 році міжнародна неурядова організація Global Witness, спрямована на боротьбу з порушеннями прав людини країнами, що експортують природні ресурси, опублікувала звіт, відповідно до якого в статутних документах Eural Trans Gas вказується, що спочатку компанія була зареєстрована ізраїльським юристом Зеєвом Гордоном, відомим також як Володимир Авербух. У тому ж звіті Global Witness Гордон-Авербух визнав, що діяв за особистою вказівкою Дмитра Фірташа.
Через деякий час з\’ясувалося, що пан Гордон уже багато років є адвокатом Семена Могилевича. Навіть зараз, після арешту пана Могилевича адвокат неодноразово виступав на захист свого клієнта в пресі. Востаннє – в офіційному коментарі Financial Times.
Чому Дмитро Фірташ вирішив скористатися послугами саме цієї людини, не зрозуміло. Сам Гордон визнає, що, реєструючи Eural Trans Gas, він не представляв у ній інтересів пана Фірташа. У той же час Зеєв Гордон ніколи не був адвокатом Дмитра Фірташа.
До речі, очолив компанію Eural Trans Gas колишній міністр культури Угорщини Андраш Кнопп – людина, яку вважають дуже близькою до Семена Могилевича.
За інформацією \”Української правди\” пан Кнопп познайомився з Дмитром Фірташем ще за часів роботи в Німеччині, коли подружжя Марина Калиновська і Дмитро Фірташ курирували роботу транспортної компанії MDF Transspedition. У ті часи Андраш Кнопп очолював місцевий тютюновий завод Реемстма і, очевидно, допомагав Марині і Дмитрові Фірташ з поставками сигарет в Україну.
Аргумент другий. Highrock Holding Ltd
Існує дві версії виникнення цієї компанії. Відповідно до однієї з них, яка була викладена в попередній частині розслідування, Highrock Holding Ltd виник у зв\’язку з пропозицією про співробітництво президента \”Ітери\” Ігоря Макарова.
Але деякі джерела \”Української правди\” стверджують, що створення Highrock Holding Ltd було абсолютно незалежним від пана Макарова проектом. Постачання продовольства в Туркменістан було лише одним з його завдань.
Більше того, після виходу з ринку \”Ітери\”, Highrock Holding Ltd продовжував обслуговувати Eural Trans Gas, а пізніше став однією з головних компаній з постачання продовольства в \”бартерний період\” роботи RosUkrEnergo.
Засновниками Highrock Holding Ltd виступили Марина Калиновська (15,99%), Дмитро Фірташ (16,99%) і дві юридичні особи – Finegoods Trading Ltd і Agatheas Trading Ltd.
Найбільш цікавою є остання – Agatheas Trading Ltd, директором якої з червня 2003 року і до сьогоднішнього дня є Дмитро Фірташ.
Відповідно до виписок з реєстру кіпрських компаній, до січня 2001 року компанію в різний час очолювали два найманих юристи. А от у січні 2001 року й аж до призначення Дмитра Фірташа директором Agatheas Trading Ltd стала якась Галина Телеш.
Зараз уже відомо, що в 1995 році Телеш Галина Олексіївна, 1964 року народження, стала законною дружиною Семена Могилевича. Більше того, у них є спільний син.
Однак сам Дмитро Фірташ в інтерв\’ю Financial Times від 14 липня 2006 року стверджує, що протягом двох з половиною років з дня створення Highrock Holding Ltd він не знав, хто є його партнером, тому що не був знайомим з пані Телеш.
За словами пана Фірташа, він довідався про її участь випадково. \”Але я відразу поїхав на Кіпр і усіх переписав. Я просто не перевірив ще раз по наївності\”, – щиро пояснив бізнесмен, обіги компаній якого на той момент складали вже не один десяток мільйонів доларів.
Аргумент третій. \”Арбат-Престиж\”
На даний момент Семен Могилевич утримується під вартою у зв\’язку з обвинуваченням у несплаті податків компанією \”Арбат Енд Ко\”, яка належить мережі парфумерних магазинів \” Арбат-Престиж\”. Разом з ним був затриманий і власник мережі Володимир Нєкрасов.
Довгий час про причетність Дмитра Фірташа до мережі \”Арбат-Престиж\” ходили лише чутки. Але ніяких конкретних деталей про те, де саме простежується цей зв\’язок, і які компанії його забезпечували, не наводилося.
\”Українська правда\” спробувала відновити весь ланцюжок зв\’язків у рамках \”Арбат-Перстижу\” між структурами і людьми, підконтрольними Дмитрові Фірташу і Семенові Могилевичу.
Відправною точкою нашого розслідування стали відомості, отримані від нинішнього народного депутата \”Нашої України\” Юрія Кармазіна.
Торік у розпал скандалу навколо аварії за участю пасинка Дмитра Фірташа – Сергія Калиновського, колишня дружина газового монополіста Марина Калиновська звернулася до пана Кармазіна за юридичною допомогою. Слід зазначити, що раніше пані Калиновська балотувалася за списками блоку Юрія Кармазіна в Київську міську раду.
У ході однієї з бесід з \”Українською правдою\” пан Кармазін розповів, що за свідченнями Марини Калиновської, їй та її колишньому чоловіку належить по 17,5 % мережі \”Арбат-Престижу\”.
Відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб Російської Федерації, компанія \”Арбат Енд Ко\”, яка пізніше була перереєстрована як \”Арбат-Престиж\”, була створена в грудні 2001 року. Її засновниками виступили двоє громадян Росії – якась Пенто Олена і директор московської компанії \”Імперія істейт\” – Олександр Руденко.
Засновниками ТОВ \”Імперія істейт\” були нинішній власник \”Арбат-Перстижу\” Володимир Некрасов і товариство з обмеженою відповідальністю \”Рінвей\”.
ТОВ \”Рінвей\” і є ключовою структурою, у якій у різний час перетиналися як інтереси Могилевича, так і інтереси Дмитра Фірташа.
\”Рінвей\” була заснована в червні 2001 року компанією Elmstad Trading Ltd, зареєстрованою в столиці Кіпру Нікосії. За непідтвердженими даними, ця компанія деякий час була ланкою в постачаннях продовольства в Туркменістан в обмін на газ.
За інформацією джерел \”Української правди\” у Raiffeisen Investment у 2004 Elmstad Trading Ltd точно значилася як власність Дмитра Фірташа. Один зі співробітників інвестиційної компанії стверджує, що про це говориться в звіті американського детективного агентства \”KROLL\”, що за замовленням Raiffeisen Investmen проводило власне розслідування структури власності RosUkrEnergo.
(Олег Пальчиков)
Однак існує ще декілька аргументів на користь того, що і до 2004 року Дмитро Фірташ не тільки мав пряме відношення до Elmstad Trading Ltd, але й контролював її.
По-перше, першим директором Elmstad Trading Ltd став Олег Пальчиков, що пізніше обіймав посаду голови московського представництва Eural Trans Gas і виконавчого директора RosUkrEnergo.
По-друге, юридична адреса московського представництва Elmstad Trading Ltd цілком збігається з юридичною адресою московського підрозділу Highrock Holding Ltd.
Хоча на перший погляд виявити це зможе тільки корінний москвич: офіс Highrock Holding Ltd розташований за адресою Новий Арбат, 14, а офіс Elmstad Trading Ltd – за адресою В. Молчановка, д. 17/14. Насправді це той самий будинок з фасадами і на Новий Арбат, і на Велику Молчановку.
Ще 33% \”Рінвея\” відійшли якійсь Ользі Жунжуровій. Відповідно до тексту обвинувачення суду штату Пенсільванії на адресу Семена Могилевича, який має в розпорядженні \”Українська правда\”, пані Жунжурова є законною дружиною найближчого партнера Могилевича – Ігоря Фішермана.
Найцікавішою виявилася доля в останнього 33-процентного пакета \”Рінвею\”. Його власником стала адвокат Дмитра Фірташа – Олена Яргіна. Через три роки в інтерв\’ю Financial Times співвласник RosUkrEnergo зізнався, що Яргіна стала співвласницею \”Рінвею\” за його власною вказівкою.
Коли кореспондент попросив уточнити, чому він попросив свого адвоката стати партнером дружин Семена Могилевича й Ігоря Фішермана, Дмитро Фірташ заявив, що \”не пам\’ятає (!), чому він дав цю вказівку\”.
За інформацією \”Української правди\”, Олена Яргіна дотепер є адвокатом Дмитра Фірташа.
Як видно, у \”Рінвеї\” пані Яргіна представляла інтереси свого клієнта, тому що вже з лютого 2003 року, відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб Російської Федерації, замість Олени Яргіної у списку співвласників ТОВ \”Рінвей\” з\’явилися…Марія Фірташ (16%) і Дмитро Фірташ (17%).
У п\’ятницю Group DF розповсюдила заяву для пресси, де вказується, что в червні 2004 Фірташ продав свої акціі \”Рінвею\”.
Три міфи про арешт Семена Могилевича
Арешт Семена Могилевича в першу чергу став актом демонстрації з боку Російської влади. На відміну від Інтерполу і ФБР, московська міліція і спецслужби не розшукували київського авторитета. Про його місцезнаходження й спосіб його життя знали усі.
Сам Могилевич ходив столицею Росії без охорони і без численних джипів супроводу. При великому бажанні з Могилевичем міг зустрітися будь-який і український, і російський політик або бізнесмен. Його невловимість, яка підкреслюється російською владою, – це міф.
Ще одним міфом, вигаданим уже в Україні, є те, що Семена Могилевича заарештували в зв\’язку з RosUkrEnergo.
В Росії наближаються президентські вибори. За однією з версій, арешт Семена Могилевича – це перший акт сходження на Російський престол Дмитра Медведєва. При цьому одні стверджують, що це боротьба проти майбутнього президента – тим самим спадкоємця, якого підозрюють у зв\’язках із Семеном Могилевичем, хочуть утримати на короткому повідку; у той же час інші спостерігачі впевнені, що таким чином перед виборами Дмитра Медведєва хочуть обілити.
(Дмитро Медведєв і співдиректор RosUkrEnergo Костянтин Чуйченко)
Ще один напівміф, який стали озвучувати останнім часом деякі ЗМІ – Семена Могилевича заарештували, щоб він дав свідчення проти Юлії Тимошенко з наступною реанімацією кримінальної справи Російською військовою прокуратурою. Ця версія не витримує ніякої критики через ту просту причину, що для реанімації справи ФСБ Росії не треба було заарештовувати Семена Могилевича – досить було з ним зв\’язатися і запитати про потрібні факти.
Арешт Семена Могилевича, вплине на майбутню поїздку Юлії Тимошенко в Росію. Офіційній Москві, яка наполегливо, всупереч Віктору Ющенку, запрошувала прем\’єр-міністра, напевно, є що сказати лідерові БЮТ. Та й сама Юлія Тимошенко не втрачає можливості натякнути на близький кінець монополії RosUkrEnergo.
У той же час пан Ющенко все частіше намагається ухилитися від прямої відповіді про необхідність посередника між Росією й Україною. Більше того, у деяких висловлюваннях він відкрито підтримує RUE. Примітна деталь: у розпал галасу в пресі про арешт Семена Могилевича, президент ввів Дмитра Фірташа в склад Нацради благодійників, який очолює дочка Ющенка. У більш спокійні часи це могло б стати остаточним актом легалізації пана Фірташа у владних колах.
Складається враження, що секретаріат президента цілком втратив неофіційні контакти з Москвою. З іншого боку, все активнішими стають чутки про те, що у Юлії Тимошенко в столиці Російської Федерації з\’явилися нові лобісти в особі колишнього глави НАК \”Нафтогазу України\” Ігоря Бакая і кума майбутнього президента РФ Віктора Медведчука.
[b]Мустафа НАЙЄМ/b]
2008 рік \”Українська правда\”
peredplata
