Здавалось би, що спільного між Кіотським протоколом та школами Буковини? Адже Кіотський протокол — це міжнародна угода про обмеження викидів в атмосферу парникових газів. А промисловість на Буковині мертва, сільські школи – це навчальні заклади. Які тут парникові гази? Але усе ж зв’язок є. Оскільки Україна не викидає передбаченої кількості парникових газів в атмосферу, вона продає свої квоти (частку парникових газів, які держава може викинути) іншим державам, у яких промисловість розвинена. 2012 року Україна продала свої квоти Японії і за це, окрім решти, на реалізацію енергоефективних проектів отримала 100 мільйонів єврів. За ті гроші мали бути утеплені будівлі лікарень, дитячих садків та інших соціальних об’єктів, розташованих в семи областях України та Автономній Республіці Крим. Майже 38 мільйонів гривень з цієї суми перепало Буковині, а саме Глибоччині.
Державне агентство екологічних інвестицій у відповідь на наш запит повідомило наступне. В Чернівецькій області здійснюється реалізація 15 проектів цільових екологічних (зелених) інвестицій на загальну суму 37, 8 мільйонів гривень. Для подальшої реалізації проекти були передані держпідприємству «Держекоінвест». За результатами тендеру генеральним підрядником визначено ТОВ «Стройінвест 2007». Станом на 15 січня генпідрядник виконав робіт на суму 27, 452 млн. грн., з яких профінансовано 26, 631 мільйона. Відсоток виконаних робіт склав 75%. Серед проектів – утеплення фасадів, дахів, заміна вікон, дверей шкіл, садочків, лікарень на Глибоччині та однієї школи в Путильському районі.
Ах, Одеса!
Ще в листопаді 2012 року колеги з Агенції журналістських розслідувань «Слідство. Інфо» дізнались, що тендер на визначення генпідрядника з реалізації проектів цільових екологічних інвестицій було проведено за неконкурентною процедурою закупівлі «в одного учасника» через нібито необхідність завершити внутрішні роботи до початку навчального року і повністю завершити решту робіт до настання холодів, тобто до 30 жовтня 2012 року. І от більше 358 мільйонів без конкуренції отримала одеська фірма ТОВ «Стройінвест 2007», яка й мала зробити тепло глибоцьким школам. «Слідство. Інфо» повідомляє, що одеське ТОВ «Стройінвест 2007» зі статутним капіталом 40 тис грн. зареєстроване на Юлію Чернецьку. Компанія останнім часом відома як співучасник тендерів «Укрзалізниці». За адресами реєстрації ніхто не відчиняє, телефони офісів не відповідають. В Агенції переконані, що це явна ознака того, що маловідомі фірми – просто прикриття для когось більш відомого і впливового. До речі, журналісти пов’язують ці підставні фірми з оточенням президента.
Отож одеська фірма до 30 жовтня за 38 мільйонів мала утеплити школи, садочки, лікарні на Глибоччині.
На наш запит до Глибоцької РДА, аби та надала нам інформацію про безпосередніх виконавців робіт з утеплення (зрозуміло, що одеська фірма укладала договори субпідряду з місцевими фірмами), звідти відповіли, що замовником робіт є Держагентство екологічних інвестицій, а ті повідомляють тільки про одеську фірму.
Та ми все ж дізнались, які фірми виконували роботи у Глибоцькому районі. Зосередимось саме на Глибоччині, бо на Плосківську школу на Путильщині пішли «копійки» (166 тисяч гривень) порівняно з мільйонними утепленнями у школах Глибоччини.
Діти не винні
Та чи виконані роботи до 30 жовтня, як і обіцялось при мотивації поспіху в тендері? І чи діти Глибоччини тішаться новими вікнами, фасадами, дахами?
А ні. Навіть сама Глибоцька РДА у відповіді від 8 січня на наш запит визнає, цитую: «На всіх 14 об’єктах роботи проводяться, і в більшості на стадії завершення». І це у січні, посеред зими! Замість того, щоб бути закінченими до настання холодів!
А на вотчині першого заступника голови ОДА Георгія Галиця в селі Турятка Глибоцького району незлим тихим словом згадують фірму «Ютар-2011», яка робила ремонт будівлі Турятського навчально-виховного комплексу (заміна вікон, дверей, покрівлі, утеплення фасаду). Вартість робіт складає більше 4,5 мільйона гривень. Станом на сьогодні роботи не завершені, покрівля недороблена. Лицьову сторону фасаду лиш почали обшивати. А в дільничній лікарні села (вартість робіт складає більше 600 тисяч грн.) ні дверей, ні зливів, ні підвіконня. Чогось добиватись марно, бо, кажуть, то все на «високому рівні» вирішується.
У Кам’янській школі, де реалізовувати проект почали ще в серпні та мали замінити вікна, двері, покрівлю й утеплити фасад за 5,7 мільйона гривень, теж покрівлю до кінця не доробили, стіни не утеплили. Кажуть, що якась одеська фірма виконувала роботи.
В Карапчівському ліцеї (більше 3,8 млн. грн.) ситуація не краща. Правда, там залишилось завершити роботи з утеплення фасаду. І виконувала роботи та ж фірма «Ютар-2011». В селі говорять, що за два місяці роботи мають завершити, але то вже робитиме інша фірма.
У Старововчинецькому ліцеї (більше 4 мільйони грн.), садочку (майже мільйон грн.), Стерчанській школі (470 тисяч грн.), в Молодії більшість робіт завершена. Також, як повідомляється на сайті Глибоцької РДА, в Коровіївській школі роботи виконувались працівниками СТОВ «Надія». Загальна кошторисна вартість робіт (заміна покрівлі, вікон та дверей, утеплення фасаду) склала понад 4 млн. грн. І дійсно, там роботи були виконані вчасно, до початку жовтня 2012 року. Це те, що нам вдалось довідатись останнім часом.
Отож загалом мали б виконати робіт на 38 мільйонів гривень. Але, як нам розповіли мешканці згаданих сіл, у деяких навчальних закладах замінювали вікна, які два роки до того вже були замінені на металопластикові. Добре, що хоч в Коровії та інших селах вдалось завершити роботи до морозів. Але так пощастило не всім.
Таким чином, отримавши від Японії кошти, Україна не змогла ними належним чином розпорядитися. Гроші були поспішно роздані «своїм» фірмам, котрі не змогли вчасно завершити почате.
Наразі народний депутат України Геннадій Москаль звернувся до Генпрокуратури, МВС, Державної фінансової інспекції, аби ті перевірили «можливі факти розкрадання даних екологічних інвестицій, непрозорого проведення тендеру та зловживань при реалізації цільових програм».
Як нам повідомили наші джерела в навчальних закладах району, правоохоронці днями приходили до шкіл, фотографували приміщення тощо. Тож цілком вірогідно, що незабаром ми отримаємо більше інформації про те, що твориться з цільовими коштами на Глибоччині. Бо там, що не кажіть, а таки золоте дно. І за два роки в соціальні об’єкти одного району за цільовими програмами, що фінансувались чи то Євросоюзом, чи то Японією, вкладено більше 60 млн.грн.
Хто виконував роботи
Нам вдалось дізнатись про наступні фірми: сільськогосподарське ТОВ «Надія», керівник — Василь Бічер (депутат Чернівецької обласної ради від партії регіонів). В 2008 році ця фірма виконувала роботи за повіннєві кошти. Для будівництва дренажу та водовідведення дощових вод з території, обмеженої вулицями Кобзарською, Дундича і Жванецького в Чернівцях, вона уклала договір субпідряду з ПП «Ремжитло-Гранд». Вартість робіт склала більше 744 тисяч грн. Попри те, що роботи виконані не були, акти підписано, гроші отримано. В результаті було порушено кримінальну справу. Директор СТОВ «Надія» Василь Бічер відповідальності уникнув, списавши все на свого працівника та субпідрядника. Хоча, відповідно до Цивільного кодексу, саме підрядник – СТОВ «Надія» — відповідає за результати роботи субпідрядника. За вироком Шевченківського районного суду від 23 жовтня 2012 року покарання поніс субпідрядник СТОВ «Надія» директор ПП «Ремжитло-Гранд». Варто зауважити, що згодом роботи таки були виконані.
Окрім того, у березні 2010 року податкова міліція ДПА в Чернівецькій області винесла постанову про притягнення Василя Бічера в якості обвинуваченого у кримінальній справі щодо умисного ухиляння від сплати податків, що призвело до несплати до бюджету ПДВ у сумі більше 350 тисяч гривень. Правда, уже в квітні 2010 року Глибоцький районний суд звільнив Бічера від кри-мінальної відповідальності (той сплатив усі податки). Також минулого року ми писали про непрозорий тендер на 23 мільйони (кошти від Європейського Союзу в рамках цільової програми) із за-міни систем обігріву шкіл на тій же Глибоччині, який виграло СТОВ «Надія».
Приватне підприємство «Ютар- 2011». Керівник — Анатолій Романюк. На сайті ДП «Інформаційно-ресурсний центр» міститься інформація, що приватне підприємство «Ютар – 2011» зареєстроване в Сокирянах у серпні 2011 року. Відомо також, що Анатолій Романюк має ще фірму «ЮТАР – 2006» (зареєстровану на Хотинщині), яка минулого року мала борги зі сплати внесків до Пенсійного фонду. Ми хотіли дізнатися у керівника фірми, чому не були завершені роботи за низкою об’єктів за японські кошти, але за вказаним в реєстраторі телефоном така фірма не числиться. Хоча людина по той бік слухавки обіцяла передати наші запитання керівнику (?!) і що той з нами зв’яжеться. На момент, коли верстався номер, нам так і не вдалось поспілкуватись з керівництвом цієї фірми.
Надія ВІРНА
На світлині – недороблена школа в Турятці
peredplata
