Буковинець Роман ВАКАРАШ 13 років займається настільним тенісом.

Про це йдеться у публікації molbuk.ua

Хлопець є третім у рейтингу серед найкращих тенісистів України, тому автоматично став кандидатом на Паралімпійські ігри-2024 в Парижі.

Роман уже рік готується до змагань, однак цьогоріч Міжнародна федерація з настільного тенісу запровадила правило: взяти участь можуть лише двоє учасників з однієї країни. Спортсмен ще має змогу поїхати, однак навіть якщо не вийде, то не засмутиться, оскільки планує далі тренуватися та поїхати вже через чотири роки до Лос-Анджелеса.

“Кидав виклик старшим хлопцям”

Народився Роман у селі Форосна на Новоселиччині. Розповідає: коли вперше взяв тенісну ракетку в руки, то відчув – це його.

“Взимку, як і в будь-якому селі, уроки фізкультури проводять у клубі. Або ти граєш у теніс, або в більярд – вибір невеликий. І от у 12 років, я вирішив спробувати зіграти теніс уперше. Мені це настільки сподобалося, що почав кидати виклик не тільки одноліткам, а й боротися зі старшими хлопцями”, – каже Роман Вакараш.

Закінчивши школу, Роман пішов навчатися до коледжу. Хотів надалі займатися тенісом, так дізнався про “Чернівецький регіональний центр “Інваспорт”. Хлопцю пощастило, із ним паралельно тренувався срібний призер Чемпіонату світу 2014 – Віктор Карп.

“Спочатку тренування у нас відбувалися в четвертому ліцеї. Потім мене помітили та долучили до збірної. Було складно перевчитися, наприклад, треба тримати ракетку правильно, та й рухатися теж. Пригадую, як зачинявся та плакав, згодом це минуло. У 2017 році я поїхав на свій перший міжнародний турнір у Словенії, там здобув золото”, – говорить спортсмен.

Їздив хлопець також на змагання до Пекіна, де виборов бронзу, та до Словаччини. У рейтингу серед найкращих гравців світу Роман посів 20 місце, а до 23 років був п’ятим, але вже вийшов з цієї категорії через вік.

“Думав назавжди покинути теніс”

У Романа повністю уражена ліва нога, йому важко стояти на ній, водночас у хлопця добре розвинений тулуб. Тенісист входить до восьмого паралімпійського класу. У збірній — ще троє спортсменів. Першими у рейтингу на поїздку в Париж Віктор Дідух і Максим Ніколенко.

“У нас досить потужна команда. Багато хто має хороші нагороди. Але був період у житті, коли думав, що покину теніс, оскільки гроші самі себе не зароблять, а на мінімальну зарплату довго не протягнеш. У нас лише спортсменам, які мають найкращі медалі, наприклад, з Паралімпійських ігор, платять пристойну зарплату. Тому почав працювати за професією – менеджером. Два роки не тренувався, набрав зайву вагу”, – ділиться Роман.

Та в один момент тенісист зрозумів, що хоче повернутися в теніс. Зараз поєднує роботу зі спортом. Працює до 17-ї години, потім півтори години тренується. Якщо залишаються сили, ще проводить індивідуальні заняття.

Від початку цього року Роман готувався до Паралімпійських ігор. Щомісяця він мав збори. Вони тривали до двох тижнів, по декілька циклів.

“Коли програєш, завжди дуже важко, однак через тиждень-другий ти все одно повертаєшся до тенісу, вже не можеш без цього”, – говорить тенісист.

У Чернівцях важко тренуватися, оскільки немає професійного приміщення.

“Важко тренуватися у невеличкій кімнаті, де немає нічого, крім тенісного столу. Нам потрібне велике приміщення. У Європі в кожному містечку є такі умови”, – говорив Роман.

Нещодавно Міжнародна федерація з настільного тенісу оприлюднила рейтинги. Хоч Романа не зазначили в списках на змагання в Паралімпіаді, однак у нього ще є можливість взяти в ній участь, адже рішення не остаточне.

“Не засмучуся, якщо не поїду, але вже поставив собі ціль – поїхати на Паралімпійські ігри-2028 у Лос-Анджелес. Цю мету розділив на менші: наступного року – чемпіонат Європи, через рік – світу. Ці змагання будуть впливати на мій рейтинг і давати додаткові бонуси, щоб потрапити в Лос-Анджелес”, – каже Роман Вакараш.