Очевидно, що підриви ТЦК – це ніякий не народ, якому буцім-то урвався терпець. Двоє з підривників ТЦК були по суті своїй ходячими бомбами. Російські спецслужби, які найняли їх, використали “втемну”. Напевно, саме для цих живих бомб підрив вибухівки став найбільшим сюрпризом. Вибуховий пристрій у рюкзаку підривника в Рівному активували дистанційно, коли він увійшов у будівлю. В Кам’янці-Подільському підривник став єдиною жертвою його ж підриву.
Напевно, цих людей завербували не на те, що вони стануть смертниками. Напевно, їм обіцяли гроші після того, як вони залишать вибухівку. Але російським організаторам цих підривів не потрібні живі свідки, яких може арештувати СБУ, як це сталося в Павлограді, і які можуть викрити всю мережу та тих резидентів, що їм цю вибухівку дали.
Також можна напевно стверджувати, що цих ходячих бомб зараз набагато більше, ніж три. Такі смертники, вірогідно, направлялися до багатьох ТЦК, але підірвалися тільки там, де змогли потрапити до середини.
Єдина надія залишитися живими для тих підривників, кого завербували, але хто ще не здійснив теракт – добровільно здатися в СБУ. Скидаєте вибухівку на глухому пустирі чи в лісі. Там же залишаєте телефон. Йдете до найближчих поліцейських і просите арештувати. Тому що російські замовники цим завербованим приготували тільки смерть. А тут буде всього лише невеликий вирок, якщо прийдуть добровільно здаватися.
peredplata
