Є у Сторожинці такий собі Василь Ковальчук, офіційно – благочинний Сторожинецького округу УПЦ (МП). Так, саме тієї УПЦ, що московського патріархату, хоча всі священники намагаються втулити у голови своїм прихожанам, а відтак і усім іншим довкола, що це не так. Щоправда, своєму господарю кірілу про те сказати забули, тому на офіційному сайті РПЦ нібито автономна УПЦ спокійненько значиться частиною московського патріархату. А історія родини о. Василя Ковальчука доводить, що ці зв’язки з РПЦ ще тісніші, ніж ми всі думаємо.
Ну що, готові? Запаслися попкорном? Тоді поїхали.
Уродженець Глибоччини Василь Ковальчук зробив непогану кар’єру в УПЦ (МП) – став митрофорним протоієреєм і, як уже зазначалося, благочинним Сторожинецького округу. Виростив п’ятьох синів, яких також залучив до духовної роботи.
Троє з них уже священники, але на особливу увагу заслуговує 34-річний Василь Васильович Ковальчук. Цей молодий чоловік у кінці грудня 2021 року, за два місяці до повномасштабного вторгнення, виїхав до росії. Назавжди. Кордон перетнув з російським паспортом у кишені. І одразу почав робити церковну кар’єру в РПЦ і не десь там у російській глибинці, а в московській області. Самі поміркуйте, менш ніж за рік батюшка став не просто настоятелем храму, а благочинним пушкінського округу.
Здавалось би, простий буковинський хлопець, який вірить у Бога і обрав собі шлях духовного наставництва божої пастви, після того, як на його батьківщину полетіли ракети, а російські військові безжально катували і вбивали українців в окупованих містах і селах, мав би принаймні тихо молитися за своїх земляків, якщо боявся протестувати вголос. Але ні, о. Васілій не лише не молився за нас із вами, навпаки – він допомагав і допомагає тим, хто нас вбиває. Так, наш вирощений на буковинській землі z-батюшка почав активно допомагати учасникам «сво». При своєму храмі він пригрів «благодійну організацію», яка збирає допомогу для вбивць, і щедро благословляє та освячує все, що відправляє в зону бойових дій.
А ще о. Васілій надихає окупантів на вбивства українців своїм «духовним словом». Він зустрічається з російськими військовими, дає їм якісь настанови і щось там бажає. Цікаво, як ще йому язик не покрутило.
А ще о. Васілію дуже довіряє сам глава РПЦ кіріл. Навіть допускає його близько до свого тіла на різних церковних заходах. Так-так, саме той кіріл, від якого відхрещується рідний батько о. Васілія Сторожинецький благочинний Василь Ковальчук, котрий активно возить по буковинських селах «каруселі» батюшок-матушок та віруючих «єдиновірноправославної» церкви, щоб завадити громадам виходити з УПЦ (тої, що дуже навіть московського патріархату).
Тому скільки б не голосив по світу Василь Ковальчук про нібито «гоніння української церкви», всі ці докази діяльності його сина підтверджують прямий зв’язок Сторожинецького благочинного з РПЦ та конкретно з її патріархом кірілом.
До речі, в росію виїхав ще один син Ковальчука Штефан. Але той принаймні публічно не світиться.
Тож хто такий насправді митрофорний протоієрей Василь Ковальчук? Пастир духовний? Приклад віри Христової?
Якось більше на вовка в овечій шкурі схожий. І віра його фальшива. Кривава віра, яка вбиває українців.