Західна Україна загалом – це аж ніяк не “вотчина” президента Володимира Зеленського та його політичної сили. На минулих президентських виборах цей регіон дав йому найменше голосів. Втім, питання полягає ще й у тому, що саме вважати Західною Україною. Цей топонім є неофіційним, тож деякі ототожнюють її з Галичиною і відносять до Західної України Львівську, Тернопільську та Івано-Франківську області. Дехто додає ще п’ять областей – Волинську, Рівненську, Хмельницьку, Чернівецьку та Закарпатську.
Осердя Західної України – три області Галичини – на перегонах-2019 продемонстрували найнижчу підтримку Зеленського. Львівщина дала чинному гаранту лише 11,96% голосів, Тернопільщина – 14,67%, Івано-Франківщина – 16,07%. Щоправда, Закарпатська область поставилася до Зеленського прихильно і підтримала його на рівні 38,35%. Але це був виняток. І все таки, хоча основний електорат чинної влади живе не в Західній Україні, ухилятися від місцевих виборів у цьому регіоні влада не має наміру.
Голова партії “Слуга народу” Олександр Корнієнко нещодавно пообіцяв, що його політсила висуне своїх кандидатів в усіх без винятку обласних центрах України. Усі вони боротимуться за крісла мерів. Що ж, сказано – зроблено. Поки інші партії ще у процесі обговорення найбільш гідних, “Слуга народу” – вже на низькому старті з шеренгою учасників “виборчого забігу”. “Спринтери” “Слуги” готуються пробігти нинішню коротку кампанію в обласних центрах Західної України. “112.ua“ згадає усіх кандидатів поіменно – усіх, крім висуванця партії у Львові, оскільки прийдешнім виборам у столиці Галичини ми нещодавно присвятили окремий матеріал.
Тернопіль: ще один комік
У мери Тернополя балотуватиметься колега Зеленського по сцені та гумористичним програмам на телебаченні Віктор Гевко. 35-річний Гевко – учасник проекту “Ліга сміху” у складі команди “VIP-Тернопіль”. У бекграунді потенційного мера – кілька перемог у шоу “Розсміши коміка”. Але найсмішніше в цьому те, що Гевко позиціонує себе як організатор весіль та корпоративів і пропонує такі послуги на своїй сторінці в Instagram. Якщо він виграє вибори мера, то складе компанію Сергію Штепі – цей весільний фотограф рік тому потрапив у владу (тобто до парламенту України).
Але шанси Гевка є невисокими. Нині його рейтинг становить лише 6,5%, а супротивником Гевка є чинний мер міста Сергій Надал – “свободівець” та рішучий борець із локдауном. Його діяльність, згідно із місцевими опитуваннями, позитивно оцінюють 78% респондентів. З іншого боку, у Гевка в політиці є певне лобі. Його брат Володимир є чинним нардепом від “Слуги народу”, він же керує обласним осередком партії. А Віктор вступив до лав СН зовсім нещодавно, але, як то кажуть, краще пізно, ніж ніколи. Незалежно від того, пройде Гевко в мери чи ні, його приклад унаочнює те, як команда Зеленського ламає власну обіцянку не протягувати у владу “своїх” людей.
До речі, теоретично за посаду мера Тернополя міг би поборотися ще один шоумен – член партії “Голос” Сергій Притула, який є уродженцем Збаража, що на Тернопільщині. На спаринг двох коміків подивитися було б цікаво, але не судилося. Як відомо, Притула нещодавно заявив про свій намір балотуватися в мери Києва.
Івано-Франківськ: все під питанням
У сусідньому Івано-Франківську кандидату від “Слуги народу” доведеться боротися із чинним мером Русланом Марцінківом. Це теж “свободівець” із традиційним для правих набором світоглядних настанов, з нелюбов’ю до геїв (а також – до ромів) і з оспівуванням сімейних цінностей. Та незалежно від того, кого не любить Марцінків, його люблять три чверті городян, і другий термін на посту мера йому практично гарантований. Якщо його однопартійцю зі “Свободи”, меру Тернополя Сергію Надалу знадобилися два терміни, щоб довести свій рейтинг до 70 з гаком відсотків, то Марцінків впорався з цим завданням усього за п’ять років.
Єдиним гідним опонентом Марцінківа, який теоретично може набрати більш ніж 10% голосів, називають лідера фракції “Європейська солідарність” в Івано-Франківській міській раді Петра Шкутяка. Він популярний у місті ветеран АТО (причому брав участь у реальних бойових діях), а крім того він – син екс-мера Івано-Франківська в 1998-2006 роках Зіновія Шкутяка.
Що стосується “Слуги народу”, то, як подейкують, спроби куратора Івано-Франківської області від “Слуги народу” на місцевих виборах, депутата парламенту Олени Вінтоняк умовити балотуватися від СН когось із впливових в обласному центрі бізнесменів поки не увінчалися успіхом. Остаточного і однозначного “ні” поки не сказав засновник компанії M Group Development Іван Мельник. Однак він як забудовник, тобто як людина, дуже залежна від міської влади, навряд чи погодиться піти на вибори без домовленостей між Офісом президента і чинним мером Івано-Франківська. Зрештою, можливим кандидатом від СН у Франківську називають навіть помічника Вінтоняк Олександра Богачова.
Луцьк: знову шоу
Луцьк – місто цікаве з багатьох причин. По-перше, мера там немає, а є тільки “в.о.”. По-друге, цей самий “в.о.” Григорій Пустовіт захворів на коронавірус. Іронія долі у тому, що Пустовіт, так само як і Надал, і Марцінків, повстав проти рішень центральної влади щодо карантину. Він рішуче протестував проти віднесення Луцька до “червоної” зони і навіть брав участь у пікетах протесту. Саме тоді (за припущенням самого Пустовіта) він і міг підхопити “новомодну” заразу.
Оскільки “повноцінного” мера у місті зараз немає, його крісло вибороти буде легше. Кандидатом від “Слуги народу” в Луцьку є очільник Луцької міської організації СН Роман Бондарук. У 2010 році він став депутатом Луцької міськради від партії “Батьківщина” та членом міськвиконкому. У 2014 році безуспішно балотувався в Раду по 22-му мажоритарному округу, набравши 1,38% голосів. Про Бондарука відомостей обмаль, тож не дивно, що, судячи з місцевих опитувань, популярністю він не користується.
Але ось що цікаво. Суто теоретично у виборах мера Луцька може взяти участь музикант Олександр Положинський, колишній лідер гурту “Тартак”, який народився в Луцьку. Так каже він сам, підкреслюючи: це не його бажання. “Я не хочу йти в мери Луцька, це однозначно. Але мене увесь час штовхають у цьому напрямку різні люди і навіть об’єднання людей… У будь-якому випадку я не хочу йти, але не виключаю такої можливості, якщо мене переконають, що я здатний не тільки піти, але й маю шанс перемогти”, – говорить Положинський.
Чернівці: вже не комік, а просто кум
У Чернівцях, як і у Луцьку, мера також нібито немає. Хоча насправді він є. Ще у липні 2018 року Чернівецька міська рада проголосувала за дострокову відставку свого голови Олексія Каспрука. Але Каспрук не надто засмутився, а просто подав позов до суду. Згодом вже дві судові інстанції поновили його на посаді, але Касаційний адмінсуд влітку поточного року повернув справу Каспрука до суду першої інстанції.
Як би не завершилася ця історія, цілком очевидно, що для потенційних суперників Каспрук не становить загрозу – в місті він не користується популярністю чи повагою, особливо після того, як він виписав собі чималу премію під час пандемії (для того, щоб прояснити ситуацію, нагадаємо, що Чернівці – це місто, яке серед інших обласних центрів чи не найбільше постраждало від пандемії коронавірусу).
Що стосується висуванця “Слуги народу” у Чернівцях, то ним стане голова Чернівецької обласної організації партії Віталій Другановський. У 1997-2007 роках він працював в управлінні податкової міліції в Чернівецькій області. З 2007 року є директором компанії “Ретро Люкс”, а також володіє рестораном у центрі Чернівців. За інформацією видання LIGA.net, Другановський є кумом чернівецького бізнесмена і давнього знайомого Зеленського Іллі Павлюка.
Втім, подейкують, що за крісло мера Чернівців не проти поборотися і чинний голова місцевої ОДА Сергій Осачук. І теж – від партії “Слуга народу”.
Хмельницький: “Новий мер буде жінкою”?
Містом Хмельницький нині керує ще один “свободівець” – Олександр Симчишин. На відміну від не цілком легітимного Каспрука, це – “справжній” мер, та ще й з високим ступенем довіри. Так, принаймні, стверджують місцеві медіа, які підкреслюють, що рівень його підтримки не опускається нижче позначки 60%. Що є доброю новиною для партії “Свобода”, національний рейтинг якої, за даними останнього дослідження групи “Рейтинг”, становить лише 3,3%.
А отже, Симчишина можна вважати одним із найбільш потужних кандидатів на посаду мера міста. Хто складе йому компанію? Можливо, місцевий губернатор Дмитро Габінет. І хоча голова Хмельницької ОДА ще нічого з цього приводу не вирішив, відкидати таку можливість не можна. Про амбіції поборотися за крісло мера раніше заявляли також депутат облради від ВО “Свобода” Іван Гончар і місцевий активіст (потенційний самовисуванець) Артур Сторожук.
Що ж стосується “Слуги народу”, то у випадку з Хмельницьким можливі варіанти. Або від президентської сили висуватиметься брат першого віце-спікера Верховної Ради Руслана Стефанчука, чинний нардеп від СН Микола Стефанчук, або Оксана Бочкарьова, яка безуспішно балотувалася від СН на дострокових парламентських виборах-2019 по 188-му мажоритарному округу. Кажуть, що останній варіант є більш імовірним.
Рівне: два кандидати на одне крісло
Чинний мер Рівного за владу не тримається: 63-річний Володимир Хомко заявив, що більше не балотуватиметься. Отже, його суперникам вже легше, особливо, якщо серед них є двоє претендентів від однієї партії – мова йде про голову Рівненської ОДА Віталія Коваля та народного депутата Дмитра Соломчука. Обидва вони можуть бути висунені “Слугою народу”.
Місцеві медіа пишуть про те, що 18 серпня на Рівненщину буцімто завітає президент України Володимир Зеленський. Він і представить кандидата на міського голову Рівного від Зе-команди. У соціальних мережах рівняни вже жартують, чи таким рішенням очільник держави або додасть рейтингу своєму кандидату, або, навпаки, “потопить” його. Але яке з двох прізвищ назве Зеленський (якщо він взагалі когось презентуватиме) – наразі невідомо.
Зате відомо, що у Коваля в минулому – робота в банківській сфері та у сфері оптових продажів. Натомість Соломчук був представником Зеленського на президентських виборах 2019 року, а після обрання в Раду став одним із заступників глави фракції, хоча й не надовго. За даними мас-медіа, Соломчук лояльний до чернівецького бізнесмена Іллі Павлюка, про якого ми вже згадували вище.
Ужгород: коли активність – це все
На “трон” в останньому західноукраїнському місті – Ужгороді – претендує декілька кандидатів. Це і чинний мер Богдан Андріїв (колишній “регіонал”, висуванець партії “Відродження”), і Сергій Ратушняк (який балотується вже не вперше і який на минулих виборах посів друге місце), і Іван Волошин (в його політичному бекграунді був і “Єдиний центр” Віктора Балоги, і “Народний фронт” Арсенія Яценюка).
А кандидатом від “Слуги народу” є Віктор Щадей. У 2005 році у віці 24 років Щадея обрали депутатом Закарпатської облради. У 2010 і 2015 роках його обирали до Ужгородської міськради від партії “Батьківщина”. У 2014 році він безуспішно балотувався до Ради по 68-му мажоритарному округу, програвши Роберту Горвату. А у 2019 році підтримав Горвата на дострокових виборах до парламенту.
Нині Щадей, як пишуть місцеві медіа, бере активну участь у житті міста: коментує рішення міськради, розвінчує зловживання чиновників, зустрічається із ужгородцями, допомагає вирішувати проблеми конкретних домогосподарств, записує відеозвернення з будь-якої нагоди тощо. Діє він у синергії з Горватом, котрий, вочевидь, вирішив посприяти політичній кар’єрі Щадея.
Говорячи нещодавно про вибори в Західній Україні, заступниця голови фракції Євгенія Кравчук назвала Чернівці та Ужгород тими містами, де кандидати від СН вже зараз займають лідируючі позиції. Вона ж зазначила те, що шанси “слуг” у Західній Україні зазвичай недооцінюють. Але так це чи ні – ми дізнаємося вже у жовтні.
Наталія Лебідь
Джерело: ua.112.ua/
peredplata
