Арора Аканкша – кандидат на посаду Генерального секретаря ООН

До редакції газети ЧАС звернувся Арора Аканкша – кандидат на посаду Генерального секретаря ООН. Описуючи мотиви, які спонукали Арору висунути свою кандидатуру, він просить у нас підтримки. ЧАС підтримуЄ

-Мої колеги,

Сьогодні я оголошую про свою кандидатуру на посаду Генерального секретаря ООН до 2021 року.

Вперше в історії ООН відбудуться публічно оскаржувані вибори Генерального секретаря під час перевиборів. Це не те, що я мав на увазі п’ять років тому, коли мене завербували в ООН для участі у Групі фінансових реформ.

Моє рішення балотуватися на посаду Генерального секретаря – це те, про що я дізнався, працюючи тут. ООН є провідною світовою організацією з реагування на кризу біженців, управління та ліквідації надзвичайних ситуацій гуманітарних питань та розвитку держав. І ООН не виконала своїх обіцянок та потенціалу: У світі налічується 85 мільйонів біженців та переселенців.

Найбільша кількість коли-небудь зафіксованих. Половина – це діти. Половина переселена більше 10 років. Програми гуманітарної допомоги, ініційовані роками тому в ООН, провалили мільйони людей, які продовжують жити в умовах кривавих міжусобиць та знедолених людських умов. С

орок років тому ВВП Китаю був нижчим за всі африканські країни, крім трьох. Сьогодні Китай є економічною наддержавою, тоді як африканські країни, які отримали більшу частину допомоги ООН на розвиток з 1980 року, залишаються найбіднішими у світі. Нездатність ООН виконати свої обіцянки – це не вина її відданих і ідеалістично налаштованих службовців, багато з яких приносять невимовні, безкорисливі жертви для покращення стану людини. ООН не зазнала невдач, оскільки нам бракує ресурсів.

Ми щорічно спалюємо понад 50 мільярдів доларів. Більшість того, що ми витрачаємо, йде на бюрократію. Бенефіціарам надходить менше 30 центів з кожного долара. ООН не зазнала невдач, оскільки ми нехтували виконанням реформ. Ми маємо. Нескінченно. У нас було дев’ять генеральних секретарів. Вісім з них призначили комісії з реформ. Як і всі реформи, зроблено недостатньо, окрім перестановки бюрократії та переробки неефективних лідерів новими назвами та табличками.

ООН страждає від невдачі керівництва. Їхня потреба служити політикам людям і їхня прихильність до риторики щодо результатів – це те, що привело нас сюди. У світі, який благає нашого керівництва, ООН стала просто глядачем. Ті з нас, хто служить в ООН, уже знають потворну правду. ООН занадто багато говорить, а робить занадто мало. Заради тих, кому ми служимо, ми не можемо мовчати про цю незручну істину.

Незабаром після того, як я почав працювати в ООН, мене вразило таксі, яке йшло додому 9 лютого 2017 року. Я провів вісім годин у лікарні швидкої допомоги, не знаючи, чи зможу коли-небудь піти знову. З Божої благодаті я повністю одужав. Однак саме в ті години я поклявся собі, що більше не буду відкладати бажання щось змінити. Ось чому я претендую на пост Генерального секретаря ООН.

Деякі можуть поставити під сумнів масштаби моїх амбіцій і можуть припустити, що система ООН не може впоратися зі змінами. Наїдці не розуміють, що за останній рік грунт під ними змістився. Бездіяльність більше не є варіантом. Байдужість – це хвороба. Час захисту статус-кво давно минув. Ми повинні протистояти невдачам ООН зараз, а не передавати їх майбутнім поколінням.

Я запрошую вас на цю подорож змін, щоб виконати обіцянку ООН перед світом. Ви можете дізнатись більше про мене та мою платформу на unow.org

З повагою, Арора

Переглянути прес-реліз https://criterionbb.com/cri/index.php/lists/fn083lwg97f79/unsubscribe/fv079z60vgb26/tm474bgnrz13a UNOW 405 East 42nd Street, Нью-Йорк, Нью-Йорк, 10017, США Нью-Йорк Сполучені Штати https://unow.org

 

Arora Akanksha – Candidate for UN Secretary-General 2021

My Fellow Colleagues,

Today I announce my candidacy for the Secretary-General of the United Nations 2021.

For the first time in the history of the UN, there will be a publicly contested election for Secretary-General during a re-election term.

It’s not something I had in mind five years ago when I was recruited by the UN to serve on the Financial Reform Team.

My decision to run for Secretary-General is because of what I’ve learned while working here.

The UN is the world’s leading organization for responding to the refugee crisis, managing and addressing humanitarian emergencies, and the development of nations. And the UN has failed to live up to its promise and potential:

There are 85 million refugees and displaced people in the world. The highest number ever recorded. Half are children. Half have been displaced for more than 10 years.
Humanitarian relief programs initiated years ago by the UN have failed millions who continue to live amid bloody civil strife and decrepit human conditions.
Forty years ago, the GDP of China was below all but three African countries. Today, China is an economic superpower, while African countries that have received most of the UN’s development aid since 1980 remain the poorest in the world.
The UN’s failure to live up to its promise is not the fault of its dedicated and idealistic employees, many of whom make untold, selfless sacrifices to advance the human condition.

The UN has not failed because we lack resources. We annually burn through more than 50 billion dollars. Most of what we spend goes to bureaucracy. Less than 30 cents of every dollar goes to the beneficiaries.

The UN has not failed because we neglected to address reforms. We have. Endlessly. We’ve had nine Secretary-Generals. Eight of them have appointed reform commissions. Like all the reforms, not enough has been done other than reshuffling of the bureaucracy and recycling ineffective leaders with new titles and nameplates.

What ails the UN is a failure of leadership. Their need to serve politicians over people and their affinity for rhetoric over results is what got us here. In a world that begs our leadership, the UN has become a mere spectator.

Those of us who serve in the UN already know an ugly truth. The UN talks too much and does too little. For the sake of those we serve, we cannot remain silent to this inconvenient truth.

Shortly after I began working at the UN, I was struck by a taxicab walking home on Feb 9, 2017. I spent eight hours in a hospital emergency room not knowing if I would ever be able to walk again. By the grace of God, I fully recovered. However, it was in those hours that I vowed to myself that I would no longer put off my desire to make a difference.

This is why I am running for the Secretary-General of the UN.

Some may question the scale of my ambition and may suggest that the UN system cannot handle change. What the naysayers don’t understand is that over the past year the ground underneath them has shifted. Inaction is no longer an option. Indifference is a disease. The time of protecting the status quo is long past. We must confront UN failures now instead of passing them on to future generations.

I invite you on this journey of change to fulfill the UN’s promise to the world.

You can learn more about me and my platform on unow.org

Respectfully yours,
Arora

View Press Release

https://criterionbb.com/cri/index.php/lists/fn083lwg97f79/unsubscribe/fv079z60vgb26/tm474bgnrz13a
UNOW
405 East 42nd Street, New York, NY, 10017, USA
New York
United States
https://unow.org

peredplata