ООН опублікувала рейтинг країн за індексом людського розвитку (ІЛР). У топі традиційно — країни Північної Європи, та цього року з’явилися нові неочікувані лідери. RFI Українською розкаже, де на планеті рівень життя найкращий та найгірший, і яке місце посідає Україна
Що таке ІЛР та навіщо він потрібен
Індекс людського розвитку (англ. Human Development Index. — Ред.) це показник, який визначає ООН, для оцінки досягнень країни у трьох вимірах людського розвитку — довге та здорове життя, освіта та дохід. Рейтинг країн по ІЛР був вперше запущений у 1990 році й з того часу публікується щорічно.
ІЛР допомагає зрозуміти реальну якість життя, а не просто багатство країни: адже держава може мати високий ВВП, але якщо її громадяни погано живуть, хворіють чи не навчаються — це не можна назвати справжнім розвитком.
Тривалість життя визначає загальне здоров’я та доступ до медицини, рівень освіти — знання та можливості розвиватися, а доходи населення — достаток, що безпосередньо впливає на якість життя. Все це складається у єдиний бал від нуля до одиниці.
Що ближче до одиниці, то вище рівень людського розвитку в країні.

ІЛР допомагає державам планувати реформи та соціальні програми, а бізнесменам зрозуміти, куди інвестувати гроші та де відкривати компанію. Він також показує, наскільки багатство країни рівномірно розподілено між різними верствами населення.
Загалом у всьому світі з часом люди живуть все краще, тобто цей показник збільшується: однак 90% країн зіткнулися зі зниженням індексу людського розвитку у 2020 чи у 2021 році. Падіння здебільшого пов’язували з пандемією COVID-19 та її затяжними наслідками.
Де живуть найкраще
Лідером рейтингу із показником 0,972 є Ісландія — країна-острів з 398 000 населення.
У середньовіччі держава страждала від голоду, чуми та вивержень вулканів. Втім, вже з другої половини 19 сторіччя населення почало стабільно зростати, й продовжує робити це й досі — у 2025 воно вже збільшилось на понад 2000 людей.
Населення Ісландії є досить молодим для такої розвиненої країни. Середній вік мешканців становить 36,5 років, а тривалість життя — 83,1 року. Ісландія є однією з небагатьох європейських країн із рівнем народжуваності, що значно перевищує рівень відтворення (процес безперервного поновлення поколінь. — Ред.) та становить 2,1 дитини на одну жінку.
93% мешканців Ісландії — це корінне населення. Найбільша етнічна меншість — поляки, яких 3% від тих. хто живе в країні.
ВВП на душу населення в Ісландії — $80 тис., також там є високий рівень соціальної підтримки, свободи вибору життєвого шляху, щедрості та низький рівень корупції.
100% населення мають покращений доступ до чистої питної води. І лише у 1,2% населення є труднощі з доступом до покращених санітарних умов. Очікувана тривалість навчання становить 20 років.
Старі й нові розвинуті країни
Слідком за Ісландією вишикувались країни з близькими показниками: другою є Швейцарія, третьою — Норвегія. Загалом у першій десятці дев’ять європейських країн, більше з північної частини континенту.
Вже давно серед лідерів немає країн, які були першими, у минулому столітті — Сполучених Штатів, Великої Британії, Канади, Японії. Втім, вони все одно зберігають досить високі показники ІЛР.
У першому ешелоні рейтингу з цифрами вище 0,9 поруч з традиційно забезпеченими Італією та Францією, Ізраїлем та Іспанією з’являються й нові гравці. Так, тут є і колись кризова Греція, і країна колишнього СРСР — Естонія. Її рейтинг — на позицію вищий, ніж у Саудівської Аравії.
Нові гравці
Загалом всі країни, що мають показник вище 0,8, вважають розвиненими з дуже високим ІЛР.
І саме у цій частині ми бачимо несподівані зміни. Так, окремі держави Азії, Європи, Латинської Америки останніми роками підвищили позиції завдяки економічному зростанню та покращенню системи охорони здоров’я.
Нині у цій ланці впевнено почувають себе нові євроазійські «тигри»: країни Балкан та Східної Європи, пострадянські держави. Серед розвинених країн тепер — Румунія й Болгарія, Грузія й Вірменія, Казахстан й Албанія. Також вже мають ІЛР вище 0,8 держави Латинської Америки — Аргентина, Чилі, Панама, Уругвай.

Загалом розвинутими згідно з цими показниками нині вважають 74 країни у світі. Ще 50 мають високий ІЛР, 43 — середній, та 26 — низький.
Аутсайдери рейтингу: здебільшого в Африці
Серед 10 країн з найменшими показниками здебільшого країни центральної Африки. Серед них — й улюбленці Росії, де вона стрімко нарощує вплив — Нігер, Малі й Буркіна-Фасо. В Азії мають індекс нижче 0,55 Пакистан та Афганістан, з новим урядом якого Кремль також має тісні зв’язки.
Найменш розвинені країни світу стикаються з нестабільними урядами, широко поширеною бідністю, відсутністю доступу до охорони здоров’я та поганою освітою. Крім того, ці країни мають низький дохід та низьку тривалість життя у поєднанні з високим рівнем народжуваності.
За допомогою таких показників Індекс людського розвитку допомагає ООН визначити, які держави найбільше потребують підтримки.
Місце України
Україна із показником у 0,779 посідає 87-ме місце у рейтингу — між Еквадором та Молдовою. Рівень держави вважається високим. Трішки вищий ІЛР — у Мексики, Колумбії та Азербайджану, дещо нижчий — на Шри-Ланці, у В’єтнамі, Домінікані.
Середня тривалість життя в Україні становить близько 71 року — це значення дещо знизилося після повномасштабного вторгнення РФ. В ООН відзначають досить високий рівень грамотності та порівняно високі показники в освіті — очікуваний термін навчання дітей у державі становить близько 14,7 року.
У рейтингу говорять про сильну освітню базу в країні та середній рівень доходу. Там констатують, що агресія РФ проти України завдала шкоди економіці, охороні здоров’я та тривалості життя.
Через повномасштабну війну істотна частина населення опинилася у зоні ризику бідності чи еміграції, резюмує ООН.
Тенденції та ризики
Тенденцією розвитку світової спільноти є «новий комплекс невизначеності», заявляють в Організації Об’єднаних націй. У ньому виділяють три наростальні фактори — широка політична і соціальна поляризація, що посилюється, небезпечна планетарна зміна клімату і масштабна промислова трансформація — зокрема, розповсюдження штучного інтелекту та автоматизація в цілому. У звіті прикладами проявів цього нового комплексу невизначеності називають пандемію COVID-19 та російсько-українську війну.