Довгобуд тривалістю у три покоління

Довгобуд тривалістю у три покоління Пані Світлана чекала нової школи ще з дитинства. Мешканцям Лужан обіцяли, що вже скоро їхні діти будуть вчитися у новеньких класах. Та час минав, влада змінювалась, а в новій школі не судилось вчитися ні Світлані, ба навіть не її доньці. Спочатку, каже Світлана, ще за радянських часів, побудували фундамент, звели стіни і навіть вікна поставили. Потім будівництво закинули. Одразу знайшлись підприємливі люди, які за короткий час від недобудованої школи лиш фундамент і залишили.

Нове будівництво школи розпочали у 1991, саме коли Світлана вперше народила. Тоді владники обіцяли: через сім років діти підуть до нової школи! Але будівництво не завершили ні через сім, ні через десять років. Все тягнеться і досі. І вже у вересні маленький Сашко, син Світлани, повинен почути свій перший дзвоник. В яку школу піде дитина –досі достеменно не відомо.

Тетяна, учениця Лужанської школи: «Чекали відкриття цієї школи як благословення якогось. Весною і на початку осені ще нормально, а зимою дуже холодно. Не в усіх класах, звичайно, але в підвалах холод». Цього року Таня закінчує університет. Згадує, як сподівалась перейти у нову школу спочатку в дев’ятий клас, а потім хоча б у одинадцятий: «Ми так хотіли відгуляти випускний вже у новій школі! Думали, що будемо першими… »

Та холодні класи – не єдина проблема сільської школи. Аня, колишня учениця Лужанської ЗОШ: «В новій школі мав навчатись ще мій тато. Майже п’ять років тому я закінчила школу. Думала, що вже буду випускницею нової. Але пройшло п’ять років, і школи досі немає. Зараз моїй дитині три роки, і я не впевнена, що він буде першачком у новій школі. А коли згадую наш старий туалет на вулиці, до якого і в дощ і в холод треба чергу вистояти! Починаю думати про те, аби віддати дитину вчитися хоча б у сусідні Мамаївці. Там і кабінети сучасні, і всі зручності всередині. Хоч не простудиться дитина.»

Та справа не лише у комфорті. Під час потопів у 2008 та 2010 роках із цього «білого дому» (бо побудований з білої цегли), як називають туалет місцеві учні, на вулицю повилазили всі фекалії. Як би поставилися до того, що Ваша дитина змушена справляти природні потреби на вулиці? Чому так стається, що за кількасот метрів красується нова, з усіма зручностями, але понад 20 років недобудована школа? І це в той час, коли Папієв обіцяє: «Довгобудів не буде!».

Лужанська селищна голова попросила нас не турбувати її з питанням про школу. Наразі вона не може надати повної та достовірної інформації, бо нібито і сама такою не володіє. В обласному управлінні капітального будівництва нам повідомили, що для завершення будівництва школи необхідно ще майже сім мільйонів гривень. І якщо гроші виділять весною, на що луганчани дуже сподіваються, то вже цієї осені Сашко з однокласниками сяде за нові парти в новій школі.

Оксана Баланюк

peredplata