«Байдужість чиновників крає серце і переповнює чашу терпіння, — крик душі мешканки смт Берегомет Вижницького району Василини Покушалової. — Річ у тім, що мій син Василь Покушалов 1965 р.н. — інвалід 1-ї групи. Діагноз «розсіяний склероз» йому встановили ще 1989 року. У 2000 році померла його дружина у 32-річном віці, залишивши його з донькою 12-ти років. З часом хвороба прогресувала. І тепер уже чотири роки мій син прикутий до ліжка. Йому потрібен цілодобовий догляд. Тому донька не має можливості працювати, адже не може ні на хвилю залишити батька. Протягом останніх чотирьох місяців він вже третій раз в лікарні. Наразі перебуває у відділенні реанімації Вижницької ЦРЛ. Лікування дороговартісне. Тому приблизно 2 місяці тому ми звернулися до Вижницької РДА з проханням надати матеріальну допомогу. Два місяці моє прохання розглядалось, і ось врешті влада спромоглася дати відповідь, але негативну. Тобто, відмовила. Це вразило нас до глибини душі. Отож ми так і залишились зі своєю бідою сам на сам. Хіба такою повинна бути влада – черствою та байдужою до людських бід? До кого тоді нам звертатися, де шукати допомоги?…»
Дійсно, у відповіді, що надійшла на адресу пана Василя од Вижницької РДА, коли ще тією керував Олег Унгурян, інваліду відмовлено в наданні матеріальної допомоги. Мотивується це тим, що, мовляв, середній сукупний дохід пана Василя становить 1016 гривень, що перевищує прожитковий мінімум. А одноразова грошова допомога малозабезпеченим надається раз в рік, якщо сукупний дохід його сім’ї не перевищує отого мінімуму, тобто 764 грн.
І чиновники зовсім не взяли до уваги, що прикута до ліжка людина перебуває в лікарні. Потребує дорогих ліків, засобів гігієни тощо. Хто лежав у лікарні, той знає, скільки те «задоволення» вартує.
Коли ми зв’язались з Вижницькою РДА, нам сказали, аби пан Василь чи його донька повторно звернулись до адміністрації з заявою про надання матеріальної допомоги, і місцева влада ретельно розгляне всі обставини, в котрих опинилась родина Покушалових та, можливо, допомога таки буде надана. Щоправда, невелика — 200-300 гривень. Та для сім’ї інваліда це теж допомога. Допомога, котрої вони вже третій місяць просять і ніяк не допросяться у держави.
Підготувала Надія ВІРНА