Буковинський козак Михайло Гаврилюк йде на вибори. Але не по Хотинщині

Буковинський козак Михайло Гаврилюк йде на вибори. Але не по ХотинщиніДорогі друзі
Сьогодні на зборах в Будинку вчителя мене запропонували кандидатом в депутати по передмістю Києва. Я погодився бо на це є ряд причин.

Мої побратими допомогли мені правильно написати програму -те що я думаю про все що відбувається зараз в країні.
Сподіваюсь більшість питань у вас відпаде.
Місце чоловіка– там де підкаже його совість. Я буду на сході. Ті хто захоче мене підтримати мене зрозуміють.

Моя програма:

Хто я є і ким хочу бути.
Я, Михайло Гаврилюк, вважаю себе простим козаком з Буковини. Маю будинок – батьківщину в Хотинському районі, я там народився і жив, працював по господарству, пізніше мандрував по світу шукаючи заробітку будівельником.
Коротше кажучи, все було, як і у більшості моїх земляків.
Я переконаний, що у кожного своє призначення на Землі і свій шлях. Доля склалася так, що тепер моє життя буде назавжди пов’язане з Майданом.
Дізнавшись з новин про побиття студентів, покинув хату і поїхав в Київ.
На революції робив те саме, що й інші мої побратими-козаки.
Але згодом, моє життя круто змінилося. Завдяки оприлюдненню відомого відео, мене почали пізнавати люди.
Така несподівана популярність невдовзі змінила моє життя, але не змінила мене.
Я отримав щасливу можливість спілкуватися з сотнями людей з усієї України. Я відчув, що мені довіряють люди і усвідомив, що можу дати більше своїй країні.
Розмірковуючи над своїм життям і над тим, що відбувається з моєю Батьківщиною я вирішив, що залишатися в пам’яті людей лише тим козаком, якого катували на морозі, я не збираюся.
Я прагну, щоб, згадуючи мене, люди казали: цей чоловік зробив усе, що зміг, для своєї країни, Михайло Гаврилюк був справжнім козаком.

Чому я погодився йти в депутати.
На Майдані нарешті прибрали все зайве, але революція на цьому не скінчилася.
За час, який минув після буремної зими, мені разом з побратимами організації «Козацька Звитяга» так і не вдалося подолати багатьох кабінетних щурів-корупціонерів, які зубами тримаються за свої дохідні крісла з часів Януковича. Тому я усвідомив, що є лише два шляхи порятунку країни – або спробувати з середини вичавити чиновників-паразитів, які знекровлюють тіло України, або врешті знищити внутрішнього ворога, який значно небезпечніший за російське вторгнення. Я вирішив почати з першого, і прийняв пропозицію балотуватися від моїх друзів, яким довіряю.

Що я обіцяю і що робитиму.
Я не буду схожим на кандидатів, які списують програми один в одного від одних виборів до наступних.
Я є козак, який повинен захищати свій народ де б я не був.
На жаль, в Верховну Раду нового скликання просочаться зрадники і запроданці. Не дати їм далі знищувати Україну – це моя задача. Робити цю справу з середини парламенту буде простіше.
Виборці передмістя Києва, які мені довірять свої голоси можуть бути спокійними – я покажу усім кому треба, і як треба відстоювати інтереси простих людей. В депутата Верховної ради достатньо можливостей піклуватися про своїх виборців, просто у попередників з цього округу, не було бажання виконувати свій обов’язок. Стіни Верховної Ради – не будуть муром, який розділяє багатих від бідних, а панів від простолюдинів. Депутатів не потрібно просити працювати на людей, час примусити їх це зробити.
Слава Україні!

Михайло Гаврилюк