Виборча кампанія для України є перманентною. До неї уже звикли як до пори року. Специфіка виборів в Україні полягає в тому, що це не пошук оптимальної суспільної моделі та механізмів покращення добробуту людей, а постійний перерозподіл «пирога», в залежності від того, які олігархічні клани представлені у Верховній Раді, та хто в черговий раз допускаються до кромсання цього пирога. Симптоматично те, що незмінними залишаються дві речі: в Раду йдуть сім’ями, а обличчя в цьому театральному шоу майже не міняються. Дехто навіть може отримати нагороду за довгожительство.
Характерним для української передвиборчої кампанії є і те, що вона завжди є популістською. Ті, хто недавно покинули владний олімп, сьогодні уже обіцяють великі соціальні зміни. До того ж в країні існує система послуг, які надаються політикам різних мастей за визначення їхніх рейтингів. Залучаються до цієї роботи і соціологи, серед яких є й такі які «малюють» будь-які показники в залежності від оплати. Найстрашніше те, що до цієї роботи залучаються люди, які навіть поняття не мають, що таке соціологічне дослідження. Багато сумнівних соціологічних служб з’явилися останнім часом на Буковині для обслуговування місцевих політиків. При цьому людей вважають «лохами», які заковтують будь-яку інформацію.
З’являються на Буковині і «Інститути соціології», які за рахунок 10-ти штатних «інтерв’Юрерів» (звертаємо увагу на наголос – прим.) опитують декілька тисяч респондентів. Зрозуміло, що й рейтинги вони подають такі, аби збити з пантелику виборців. Цікаво, що коли цей рейтинг виявляється хибним, ніхто потім не надає будь-яких пояснень.
Прикро, що певні політологи, які також дають коментарі до виборчої кампанії, не володіють понятійним апаратом соціології. До прикладу, один з місцевих політологів у своєму коментарі замість поняття « соціологічна похибка», вказав « соціологічна позначка». Чомусь вважається, що соціологією може займатись будь-хто, а електорат можна годувати незрозумілою «їжею».
Як не дивно, але електорат уже інший, він уже почав розбиратися і в політиці і в соціології. Питання «Який же сьогодні електорат, наскільки він змінився, що він думає про політику та владу?» намагалися дослідити Центр соціологічних досліджень ЧНУ імені Юрія Федьковича (керівник – академік АН вищої школи України, доктор філософських наук, професор, завідувач кафедри соціології ЧНУ Докаш В.І.), громадська організація «Інститут місцевого самоврядування» (виконавчий директор – кандидат історичних наук, доцент кафедри соціології ЧНУ Яремчук С.С.) та Чернівецька обласна організація товариства «Знання» України (голова – кандидат історичних наук, доцент ЧНУ Курко Я.С.) у соціологічному дослідженні „Суспільно-політична ситуація в Чернівецькій області напередодні парламентських виборів-2014».
Збір інформації був здійснений 26 – 30 вересня 2014 р. Як метод опитування використовувалося особисте формалізоване інтерв’ю «face to face» за місцем проживання. Обсяг вибірки склав 2010 осіб. За своїм типом вибірка була триступеневою, стохастичною, стратифікованою (із PPS на першому етапі і квотним скринінгом на останньому етапі). Вона репрезентувала населення Чернівецької області віком від 18 років за основними соціально-демографічними показниками (район проживання, тип поселення, стать і вік). Гранична похибка вибірки (без врахування дизайн-ефекту) при Р=95% – 2,2 % (при Р=99% – 2,9 %).
Організатори дослідження бажали дослідити основні проблеми виборців і виходили з гіпотези, що такими є: економічні проблеми (ріст цін, інфляція, безробіття); дисфункція державного апарату, передусім внаслідок корупції; проблема Донбасу та обороноздатності України; тощо. Першим питанням опитування було таке: «Наскільки Ви в цілому задоволені нинішнім станом економіки в країні?» (за 10-ти бальною шкалою). Це питання входить в опитувальник «Європейського соціального дослідження» (порівняльного дослідження, яке проводиться з інтервалом в два роки у близько 30 європейських країнах). При цьому індекс задоволеності по Чернівецькій області склав 3,05, а по виборчих округах він розподілився таким чином: 201 – 2,97; 202 – 3,3; 203 – 2,78; 204 – 3,14. Відтак, найменш задоволеними станом економіки є мешканці переважно румуномовного округу. Щоправда, в контексті «Європейського соціального дослідження» Буковина виглядає не зовсім погано, оскільки в ньому найбільш задоволені (більше 5 балів): Норвегія-7,47; Швейцарія-6,60; Швеція-6,49; Фінляндія-6,04; Нідерланди-5,72; Данія-5,40; Німеччина-5,34, а найменш задоволені (менше 3): Словенія-2,87; Хорватія-2,55; Португалія-2,38; Болгарія-2,38; Україна-2,28 і Греція-1,34.
Респондентам також пропонувалося оцінити рівень довіри до різних інституцій за 10-бальною шкалою. Отож, по Чернівецькій області ієрархія довіри виглядає так: до армії України – 7,27 (максимум – ТВО (територіальний виборчий округ – прим.)-202 – 7,64; мінімум – ТВО-203 – 6,98); до церкви та духовенства – 6,74 (максимум – ТВО-204 – 7,27; мінімум – ТВО-201 – 5,96); до Президента України – 5,89 (максимум – ТВО-203 – 6,01; мінімум – ТВО-201 – 5,63); до засобів масової інформації – 5,20 (максимум – ТВО-202 – 5,43; мінімум – ТВО-201 – 4,86); до громадських організацій – 4,91 (максимум – ТВО-202 – 5,08; мінімум – ТВО-204 – 4,73); до Уряду України – 4,55 (максимум – ТВО-204 – 4,92; мінімум – ТВО-201 – 4,30); до місцевих рад – 4,36 (максимум – ТВО-202 – 4,55; мінімум – ТВО-201 – 3,74); до служби безпеки України – 3,94 (максимум – ТВО-203 – 4,31; мінімум – ТВО-204 – 3,56); до податкової інспекції – 3,48 (максимум – ТВО-203 – 3,73; мінімум – ТВО-201 – 3,17); до політичних партій – 3,45 (максимум – ТВО-202, ТВО-204 – 3,54; мінімум – ТВО-201 – 3,20); до Верховної Ради – 3,37 (максимум – ТВО-204 – 3,63; мінімум – ТВО-201 – 2,93); до міліції – 3,24 (максимум – ТВО-203 – 3,59; мінімум – ТВО-201 – 3,03); до прокуратури – 3,17 (максимум – ТВО-203 – 3,44; мінімум – ТВО-201 – 2,93); до судів – 3,11 (максимум – ТВО-203 – 3,49; мінімум – ТВО-201 – 2,73).
Зауважимо, що при опитуванні багато респондентів наголошували на неоднозначності їхньої оцінки певних інституцій. Зокрема, оцінюючи церкву, вони звертали увагу, якого вона патріархату; оцінюючи армію, позитивно оцінювали солдатів і вкрай негативно генералітет; оцінюючи політичні партії, вказували, що ряд партій необхідно взагалі заборонити тощо.
Можна довго аналізувати ці показники, але звернемо увагу на декілька моментів. Найбільшу довіру мають армія, церква та президент. Новим явищем у цьому контексті є висока довіра до президента, яка зазвичай була низькою. Найнижчу довіру мають суди, прокуратура і міліція, що свідчить про глибоку кризу правової системи України взагалі, яка, у свою чергу, штовхає людей до «сміттєвої» люстрації.
Найбільшу довіру до різних інституцій висловлюють мешканці румуномовного 203-го округу. Водночас особливістю цього округу є те, що перше місце в ієрархії довіри займає церква та духовенство. Найменша довіра до них характерна для виборців міста Чернівці, можливо через вищий рівень мобільності і ширше коло питань.
Оцінка діяльності керівників державної влади в країні та області взагалі корелює з даними загальнонаціональних опитувань. Зокрема, оцінка діяльності Президента Петра Порошенка по Чернівецькій області за 10-ти бальною шкалою складає 6,23 (за 100-бальною шкалою – це 62,3%). Індекс оцінки діяльності Прем’єр-міністра Арсенія Яценюка відповідно 6,01; голови Верховної Ради Олександра Турчинова – 4,94; голови облдержадміністрації Романа Ванзуряка – 4,31; голови облради Михайла Гайничеру – 4,09. При цьому, респонденти по м. Чернівці оцінили діяльність міського голови Олексія Каспрука на 4,81.
У даному контексті цікавими є відповіді на питання про ставлення до ідеї проведення дострокових місцевих виборів? 44,6% респондентів Чернівецької області повністю і 33,5% – частково підтримують цю ідею, переважно не підтримують – 9% і взагалі не підтримують – 10,5%. Той факт, що ¾ мешканців краю підтримують ідею проведення місцевих виборів, вказує на нагальну потребу цього і плани політикуму на наступний рік.
Дослідження також підтвердило гіпотезу про те, що люди потребують не просто зміни влади, а зміни якості самої влади. На питання «Чи доводилося Вам за останні 12 місяців звертатися до представників місцевої влади?» лише 19,7% опитаних відповіли позитивно. Відтак тих людей, які все таки зверталися до представників місцевої влади, запитали «Наскільки представники місцевої влади сприяли Вам у розв’язанні Вашого питання?». У результаті був отриманий такий розподіл по області: дуже сприяли – 18,%; частково сприяли – 46,9%; не сприяли – 28%; взагалі заважали – 6,5%.
Щодо ситуації на Донбасі, респондентам було запропоновано 3 альтернативи розв’язання проблеми. Найбільшу кількість, а саме – 51%, зібрав варіант «треба вести війну до переможного кінця». При цьому в ТВО-202 цей варіант підтримали 56,2% респондентів, а в ТВО-204 – 45,8%. Другий за кількістю прибічників варіант «треба визнати частину Донбасу тимчасово окупованою територією» підтримали 22,9% опитаних у Чернівецькій області (максимум – ТВО-204 – 30,4%; мінімум – ТВО-202 – 17%). Третій варіант – «треба законсервувати ситуацію, як воно є зараз» знайшов 15% прибічників у Чернівецькій області. Для порівняння можна зазначити, що згідно опитування Київського міжнародного інституту соціології (05-13.09.2014 р.) за продовження військових дій висловились 40% всіх українців і 55% мешканців заходу України.
У Чернівецькій області непоодинокими були випадки організації протестних акцій проти мобілізації. Отож, в ході дослідження було задане питання «Як, на Вашу думку, повинні діяти буковинці у разі продовження бойових дій на Донбасі і оголошення чергової мобілізації?» і запропоновано три альтернативи. 55,4% респондентів Чернівецької області обрали варіант «виконувати Закон і мобілізовуватися через військкомати» (максимум – ТВО-202 – 60,2%; мінімум – ТВО-203 – 48,6%). 24% опитаних підтримали варіант «Виступати з акціями протесту проти мобілізації» (максимум – ТВО-203 – 27,2%; мінімум – ТВО-201 – 18,8%). І 14,1% опитаних обрали варіант «ігнорувати мобілізацію» (максимум – ТВО-201 – 16,1%; мінімум – ТВО-202 – 9,2%). Таким чином, у Чернівецькій області лише 50-60% готові зі зброєю в руках відстоювати територіальну цілісність держави. Водночас третина населення відкрито або приховано не бажає приймати участь у воєнних діях.
Воєнні дії на Донбасі кардинально змінили розстановку сил по питанню вступу України до НАТО. Згідно опитування КМІСу (05-13.09.14) 56% населення України підтримують вступ України до НАТО (22% повністю і 34% частково); по Західній Україні ця цифра сягає 74% (44% повністю і 30% частково). Згідно опитування в Чернівецькій області підтримка вступу до НАТО ще вища – 81,5% (51,5% повністю і 30% частково). Можливо цим можна пояснити хід мислення тих мешканців Чернівецької області, які виступають за війну до переможного кінця, але щоб це робив хтось інший.
Події на Майдані 2014 р. призвели до усвідомлення того, що не треба сподіватися на зміну політики через прихід у неї моральних людей. Натомість влада стає кращою завдяки громадянському тиску. Відтак, на питання «Чи здатен громадський тиск очистити владу від корупціонерів?» позитивно відповіли 66,8% респондентів Чернівецької області (максимум – ТВО-202 – 72,6%; мінімум – ТВО-204 – 62,8%). Водночас третина опитаних песимістично сприймають вплив громадянського сектора на політику.
Стосовно рейтингів політичних партій зазначимо, що 56,1% респондентів по Чернівецькій області заявили, що вони впевнені у своєму виборі і він не зміниться до кінця виборчої, а 42,9% – припускають, що він може змінитися, тобто ми можемо очікувати певних сюрпризів. Щодо кандидатів-мажоритарників ситуація ще складніша, оскільки лише по декілька кандидатів по кожному округу відомі понад третині виборців свого округу. Тому основна боротьба розгорнеться між відомими широкому загалу людьми, незалежно від їхнього образу (позитивного чи негативного), а мотивація щодо участі у виборах більшості кандидатів потребує окремого дослідження.
peredplata
