Минулої осені Надія Вірна почала досліджувати питання виплати матеріальних допомог для чиновників міста й області. Журналістка надіслала інформаційні запити до низки установ. Отримані відповіді шокували. В період жорсткої економії, коли вся країна заощаджує та з миру по нитці збирає на армію, посадовці не гребують просити державу про надбавки до зарплати.
– Що таке матеріальні допомоги на покращення соціально-побутових умов чи на оздоровлення? Це коли чиновник має практично ту саму зарплатню місячну, а то й більше. Тобто, наприклад, якщо в нього там зі всіма преміями 7-8 тисяч, то він ще ці 7-8 тисяч отримує як матеріальну допомогу, – пояснила Надія Вірна, журналістка.
Причому матеріальна допомога не нараховується автоматично. Посадовець мусить сам звернутися до держави, написавши відповідну заяву, на отримання надбавки до зарплати.
– Наші чиновники пишуть заяви про отримання матеріальної допомоги. Суми ці коливаються від двох до дев’яти тисяч гривень. Наші чиновники, маються на увазі керівники, вони мають досить високі заробітні плати. Найбільші заробітні плати – це в місті Чернівці і в районах міста Чернівці. Тобто це 6, 7, 8 тисяч гривень. Залежно від району, – розповіла Надія Вірна, журналістка.
Середня заробітна плата в Чернівцях варіюється в межах 2,5 тисяч гривень. Тож середньостатистичний чиновник отримує вдвічі, а часом і втричі більший оклад. Утім, для більшості посадовців цих грошей недостатньо для того, аби не звертатися до держави по допомогу. З юридичної точки зору такі надбавки до чиновницьких зарплат – справа цілком законна, адже передбачена чинним законодавством. Отримувати чи ні додаткові гроші з бюджету, коли в країні війна, – залишається особистим вибором кожного.
Давайте разом спробуємо знайти застосування бюджетним коштам, що виплачуються в якості матеріальної допомоги і без того небідним посадовцям. Для нашого фінансового експерименту беремо суму, виплачену цьогоріч для вирішення соціально-побутових умов голові Хотинської районної ради. Згідно з офіційною відповіддю на інформаційний запит, держава виплатила посадовиці надбавку в сумі майже 5 тисяч гривень. Ця сума дорівнює вартості 50 карематів, або ж 5 зимових спальників чи 5 комплектів термобілизни для українських військових. Утім, це лише приклад. Додайте до цього кількість чиновників по всій Україні, що не проти виписати собі до зарплати грошові надбавки, й отримаєте відповідь, як підготувати до зими українську армію.
Чимало чиновників нині відірвані від суспільства, вважає голова Садгірської райради Юрій Бурега. Він впевнений, що багато його колег живуть і працюють, незважаючи на контекст сучасних подій в Україні. Юрій Бурега й сам отримував цьогоріч матеріальну допомогу. Утім посадовець переконує, що часто використовує особисті кошти на потреби громади.
– Ми прийняли колективом рішення, усі кошти, які ми мали на своєму рахунку у профкомі, віддати учасникам АТО. Потім ми щомісячно збирали колектив і збирали додаткові кошти на те, щоби допомогти тим чи іншим чином нашим воякам на Сході. А це наші кошти, які ми заробили, які ми в праві були там принести до своєї сім’ї, – зазначив Юрій Бурега, голова Садгірської районної ради.
Утім, відкрито говорити про своє ставлення до використання матеріальної допомоги за нинішніх умов у країні охочі не всі. Так, заступник голови облради Валентин Маніліч цьогоріч знайшов час письмово попрохати державу про матеріальну допомогу. А от часу розповісти про свою точку зору журналістам посадовцю забракло. Довідавшись про предмет майбутнього інтерв’ю, у чиновника одразу з’явилася маса невідкладних справ. Про що нас повідомив вже не він сам, а працівниці прес-служби:
– На даний момент він не має змоги з вами зустрітися. Зустрінеться пізніше. Це все, пані Еммо. Дякую.
– Коли пізніше?
– Пізніше.
Ми все одно сподівались на те, що у чиновника протягом цілого робочого дня таки знайдеться три хвилини, щоби поділитися з нами своїм ставленням до матеріальних допомог. Проте двері службового кабінету Валентина Маніліча – неприступна фортеця. Почувши про наш прихід, Валентин Михайлович навіть не вийшов із кабінету. Натомість викликав працівників прес-служби:
– Якщо в прес-службі не вибрали час, значить, час виберуть наступним разом. Не можемо ми змістити посадову особу органів місцевого самоврядування, перервати свій робочий графік для того, щоби дати вам інтерв’ю.
Голова облради Михайло Гайничеру натомість до прес-служби відправляти нас не став. І прямо відмовився давати коментар. Цьогоріч він уже встиг отримати від держави матеріальну допомогу. Скільки саме екс-регіонал випрохав із бюджету, виконавчий апарат не уточнює. Проте про апетити пана Гайничеру можна судити з інформації за 2013 рік. Тоді посадовець покращив свої соціально-побутові питання на більш ніж 32 тисячі гривень. А тим часом волонтери продають через Інтернет особисті речі, влаштовують сотні акцій і віддають останнє на допомогу нашим військовим на Сході. Аби придбати зимові речі солдатам, чернівчанка Христя Венгринюк продає через \”Facebook\” свої сукні, книги та навіть посуд.
– Ми ці приносили картини, письменники приносили книги, приносили навіть свій одяг, вазони, квіти. І ми почали дуже активно це все розпродувати. Я думаю, що за цей час ми зібрали десь близько 40 тисяч гривень. Ми купили тепловізор на Схід, ми купили декілька дальномірів і зараз намагаємось придбати якомога більше теплого одягу, щоби хлопцям відправити на Схід, – розповіла Христя Венгринюк, волонтерка.
Христя закликає чиновників, аби, виписуючи собі чергову матеріальну допомогу з бюджету, зважали на те, що десь за тисячі кілометрів від дому наші вояки під кулями та \”градами\” готуються зустрічати морози.
– Я не можу це зрозуміти. Для мене це надзвичайно боляче і соромно, бо я постійно, коли навіть пересилаю по 1500 гривень, я звітую, в мене всі чеки є, і в Інтернеті я постійно кажу, куди йдуть кошти, як це все відбувається. Я відмовилася зараз від постійної роботи і розношу людям лоти, які вони замовляють. Я знаю, що зараз люди віддають останнє. Як так чинити? Це просто ні по совісті, ні по серцю, ні по Господньому велінню, – вважає Христя Венгринюк.
peredplata
